Нелогічна стратегія Анчелотті, Джуд розчарував, Кіма підставили: 4 думки про нічию «Баварії» та «Реала»
Тухель заслужив на похвалу – класно зреагував по ходу гри.
Поточний розіграш Ліги чемпіонів продовжує тішити яскравими матчами – у першому півфіналі «Баварія» та «Реал» видали результативну нічию 2:2, яка залишила багато запитань.
Насамперед до мадридців, адже підсумок гри можна констатувати наступним чином: «Не вони врятувалися, а мюнхенці не дотиснули».
4 думки, чому зустріч пройшла саме за таким сценарієм.
Обережність «Реала» за умови інертності нелогічна – проти «Сіті» вона працювала, бо була агресія
Девізом старту матчу стала фраза «Це ж було вже проти «Манчестер Сіті». А перший забитий гол навіть всередині редакції викликав емоцію, мовляв, тепер «знову 70 хвилин автобус дивитись доведеться».
«Реал» дійсно неочікувано сів у низький/середній блок, віддавши усю ініціативу «Баварії». Можливо, ця стратегія мала б сенс, якби була ідентичною до виїзної гри з «Сіті» кількома тижнями раніше. Однак цього разу важко простежити логіку у рішеннях Карло Анчелотті.
Головна проблема – інертність «Реала». Проти Гвардіоли захисний підхід спрацював не тому, що іспанці просто опустилися до власних воріт, а тому, що на своїй половині поля Мадрид був агресивним – Вінісіус, Родріго, Беллінґем, Камавінґа та Кроос уп‘ятьох постійно кидалися у відбори.
У Мюнхені ж – відсутність хоча б найменших спроб пресингу. На прикладі Джуда та Віні:
«Реал» опустився та дав свободу «Баварію», не створюючи жодного тиску у центрі. Недарма Чуамені скаржився на флешінтерв‘ю: «Нам треба бути більш проактивними, а не реагувати постфактум».
У цьому весь сенс – глибокий захист без агресії не є ефективним, бо розв‘язує руки супернику.
Анчелотті надто поблажливо поставився до лідерів атаки – звільнив їх від роботи
Одна з причин переваги господарів поля – пасивність зіркових лідерів атаки, яка сильно впадала у вічі. Втрати, перехідні фази, контроль «Баварією» у центрі поля – жоден з перерахованих факторів не спонукав Родріго, а особливо Беллінґема з Вінісіусом активізовуватися проти м‘яча хоча б наполовину тих зусиль, які ми бачили у Манчестері (тоді Джуд пробіг близько 12 кілометрів).
Виходило так, що ця двійка/трійка опинялася відрізаною від команди:
З Беллінґемом окрема історія – він серйозно розчарував. Після гри з‘явилася інформація, що Джуд не до кінця готовий – підхопив вірус, тому не проводив повноцінні тренування. Однак претензії виникають не тільки до обсягу роботи, а й до технічно-тактичної складової, адже кількість помилок явно перевищила норму.
Втім, усе у підсумку зводиться до тренерського штабу, зокрема Анчелотті – навіщо він дав так багато свободи форвардам у грі без м‘яча та навіщо так довго тримав неготового Беллінґема на полі.
Цей матч аж ніяк не піде в актив Карло, на відміну від героїчної оборони на «Етіхаді».
Тухель показав, що теж вміє вдало реагувати по ходу матчу
Натомість слід віддати належне Томасу Тухелю – старт другого тайму продемонстрував, що він теж вміє перебудовуватися та реагувати на перебіг зустрічі (головна якість Анчелотті).
Два показових моменти:
1. Помітивши, наскільки байдужим та самовпевненим моментами почувається «Реал», «Баварія» на старті другого тайму спробувала агресивно підтиснути мадридців. Спрацювало на «ура» – забили 2 та створювали ще, допоки не закінчились сили.
2. Ротація позицій. Сане мав момент на 40-й секунді – не переграв Луніна. Після цього у його зону зліва все частіше зміщувався Вальверде, успішно страхуючи Васкеса.
У другому таймі Лерой пішов направо, де не було Вальверде – лише Менді, який і пустив німця у центр під удар робочою лівою. Очевидний плюсик до оцінки матч-менеджменту Тухеля.
Кім – антигерой за ключовими моментами. Але це наслідок помилок усієї команди
І коротко про антигероя, яким його насправді зробила уся команда. Центрбек Кім Мін Чже – фігурант обох голів «Реала». У першому повівся на оманливі рухи Вінісіуса, а у другому привіз пенальті на Родріго.
Погляньмо на епізоди детальніше. Перший з них ми частково розбирали, коли відзначали геніальність Крооса. У цій ситуації мюнхенці створили всі передумови, щоб Вінісіус висмикнув корейця – залишили коридор та простір між лініями внаслідок некомпактного розташування:
Кім вибіг за бразильцем, що апріорі ставило його у програшне становище на тлі різниці у мобільності та швидкості. Ця індивідуальна помилка захисника – наслідок серйозної командної помилки в організації середнього блоку.
Пенальті – та ж історія. Складно відповісти, як 3-4 гравців у біло-червоній формі примудрилися залишити Кіма 1 в 1 проти Родріго у карному та, найголовніше, як не завадили Вінісіусу протикнути м‘яч:
Знову – індивідуальна помилка як наслідок командної організаційної помилки. Усі вони можуть коштувати «Баварії» фіналу ЛЧ – у Мадриді фаворитом за домашніх трибун явно вважатиметься «Реал».
Фото: Sven Hoppe/dpa, Revierfoto, скриншоти трансляції MEGOGO
