Казкова «Болонья» мчить у ЛЧ – час ближче з нею познайомитися
Розповідаємо про головну сенсацію сезону у Серії А.
У жовтні 2014 року канадський мільярдер Джоуї Сапуто став власником скромної італійської «Болоньї». Коли його запитали, яку обіцянку він готовий дати, Джоуї відповів: «Поступальний і стабільний прогрес протягом 10 наступних років. «Болонья» буде серед найкращих, зможе боротися за Лігу Європи, Лігу чемпіонів та навіть скудетто».
Це звучало смішно з огляду на те, що за кілька днів до цього «Болонья» грала на напівзаповненому маленькому стадіоні клубу з назвою «Латіна». Команда хоч і привезла перемогу, але це був матч у рамках Серії Б – про які єврокубки тут говорити?
Пройшло 10 років – «Болонья» йде на четвертому місці в Серії А, випереджаючи «Рому» на сім очок, а «Лаціо» на вісім. З огляду на те, що Італія вже гарантувала собі п'ять місць у наступному розіграші ЛЧ, «россоблу» мають дуже високі шанси на те, щоб восени грати проти найсильніших команд Європи.
Розповідаємо, як так вийшло, що клуб, який ми завжди поглядом шукали десь у другій половині турнірної таблиці італійського чемпіонату, різко спрогресував і тепер рветься до Ліги чемпіонів.
Мотта витерпів глузування за бажання грати за схемою «2-7-2» та звільнення з «Дженоа», а тепер його хочуть топ-клуби Європи
На початку вересня 2022 року «Болонья» важко вирвала виїзну нічию в матчі зі «Спецією» – допоміг дубль Арнаутовича. Вже за кілька днів на сайті клубу з'явилася новина – Сініша Михайлович залишає посаду головного тренера. Під керівництвом серба команда набрала лише два очки у стартових п'яти турах.
Через тиждень «Болонью» очолив 40-річний Тіаго Мотта – екс-гравець «Барселони», «Інтера», «ПСЖ», а також збірних Бразилії та Італії. За плечима у нього був досвід роботи головним тренером у «Дженоа» (звільнили після лише двох перемог у десяти матчах) та «Спеції» (рятував команду від вильоту). Дебют на новому місці не задався – одне очко у чотирьох матчах нікого не вразило, хоч і суперники були непрості. Однак Мотта швидко виправив ситуацію, як результат – був визнаний найкращим тренером місяця Серії А у січні та лютому, а «россоблу» закінчили сезон на 9-му місці, що було найкращим досягненням клубу за останні десять років.
Тіаго – нетиповий тренер, який не боїться експериментувати та дивувати. Кілька місяців тому ми розповідали про те, як він ввів у команді ротацію капітанської пов'язки – щоб кожен гравець відчував себе важливою частиною команди. Але вперше про Мотту-тренера заговорили п'ять років тому, коли він розповів про бажання грати за схемою 2-7-2. Так, ви все правильно прочитали.
«Я хочу, щоб моя команда грала в атакуючий футбол: короткий пас, високий пресинг та активний рух із м'ячем і без нього. Для цього я хочу грати за схемою 2-7-2», – казав Тіаго.
Багато хто тоді розсміявся, проте не всі зрозуміли суть. Мотта мав на увазі розташування гравців не знизу вгору, а зліва направо, де воротар також відіграє важливу роль.
«Для мене нападник – перший захисник, а воротар – перший гравець, що атакує. Воротар розпочинає всі атаки пасами, а форварди пресингують, щоб швидко повернути втрачений м'яч».
Перед початком цього сезону Мотта опинився в непростому становищі, адже команду залишили три важливі гравці – Марко Арнаутович, Ніколас Домінгес та Єрді Схаутен. Зіркових придбань їм на заміну не було – «Болонья» здебільшого купувала маловідомих широкому колу гравців за 5-10 млн євро. Однак це ніяк не завадило Тіаго побудувати одну із найзлагодженіших команд у Серії А.
Цього сезону у команди всього п'ять поразок у лізі, а у четвірку «Болонья» увірвалася завдяки серії з дев'яти матчів, у яких вони здобули вісім перемог і лише одного разу програли – «Інтеру», який іде на чемпіонство. Сам же Мотта отримав уже дві нагороди найкращому тренеру місяця – у лютому та березні. У першій половині квітня команда трохи забуксувала, були нульові нічиї з «Фрозіноне» та «Монцею», але Тіаго зумів налаштувати гравців на дуже важливу гру проти прямого конкурента – обіграли «Рому» 3:1 на виїзді. Хоча далі усе ж буде непросто – у шести турах, що залишилися, їм треба буде зіграти з «Наполі» та «Ювентусом».
На жаль для вболівальників «россоблу», навіть якщо команда потрапить у зону ЛЧ, не факт, що наступного сезону головним тренером буде саме Мотта. Керівництво клубу дуже хоче зберегти 41-річного фахівця, проте проблема полягає в тому, що влітку його контракт спливає. А забрати до себе перспективного представника нової школи хочуть вже значно солідніші клуби – наприклад, «МЮ» та «Ювентус», а раніше були чутки про інтерес з боку «Барселони». Боси «россоблу» сподіваються, що вихід у ЛЧ мотивує Тіаго підписати нову угоду, проте той факт, що вибір залишається за тренером, не дозволяє їм розслабитися.
5 гравців цієї «Болоньї», яких треба знати: екс-форвард «Баварії», перспективні центрбеки і мозок команди, який серйозно травмувався
«Болонья» зразка цього сезону – це команда, у якій важливу роль відіграють майже усі футболісти майже усіх позицій. Однак ми таки змогли виділити п'ятірку найяскравіших гравців, за якими вже уважно стежать топ-клуби Європи.
Центральний захисник, 21 рік
У Ріккардо поки що складається цікава кар'єра. Він дебютував у Серії А у 2020 році – вийшовши за «Рому» на лівому фланзі в матчі проти «Юве», заробив на собі пенальті та загалом провів чудовий матч. Перспективний захисник так і не зміг закріпитися у стартовому складі «вовків», у 2022-му був відданий в оренду «Дженоа», а влітку позаминулого року його взагалі продали – у «Базель». У чемпіонаті Швейцарії він пограв всього сезон, а наприкінці літнього трансферного вікна-2023 «Болонья» заплатила за нього 4 млн євро.
До трансферу у «россоблу» Ріккардо переважно грав лівого захисника. Там він провів і перший свій матч за нову команду, проте Мотта швидко зрозумів, що Калафіорі може приносити більше користі, граючи у центрі – і це рішення виявилося правильним. Хоча останнім часом захисник і почав не так часто потрапляти до стартового складу, але він все одно є одним із найперспективніших і найкорисніших гравців команди, коли перебуває у своїй найкращій формі. Наприклад, він відривом найкращий гравець команди за кількістю перехоплень м'яча.
Ріккардо відмінно проявляє себе в роботі з м'ячем – йде в п'ятірці найбільш пасуючих гравців команди. Для системи Мотти дуже важливо, щоб центрбек впевнено почував себе при володінні біля своїх воріт і не боявся пресингу зі сторони суперника, знаходячи при цьому партнерів у кращих позиціях. Калафіорі це дає, за це його цінують у команді. Ріккардо корисний і в атаці – на його рахунку вже три асисти в цьому сезоні Серії А.
Інтерес до захисника вже проявляють «Ювентус» та «Тоттенгем». Це було б великим кроком для гравця, але серйозна втрата для команди.
Центральний захисник, 25 років
Поруч із Калафіорі найчастіше в центрі захисту виходить колумбієць Джон Лукумі. «Болонья» купила його влітку 2022-го, заплативши 8 млн євро «Генку». На той момент Джон уже був гравцем збірної Колумбії, проте не грав на топ-рівні, а до Бельгії бігав лише в чемпіонаті рідної країни.
Проте акліматизація пройшла успішно. Лукумі з перших матчів став гравцем стартового складу і продовжує бути ним й сьогодні. Матчі команди пропускає рідко, а коли таке трапляється, то причиною цьому найчастіше є травми, а не вибір Мотти. Джон має найкращий відсоток точності передач у всій Серії А – 92,1%. Також він є найкращим за кількістю відборів серед захисників «Болоньї» та має найвищий відсоток за виграними відборами – 78%.
Звичайно ж, і на нього вже націлились топ-клуби Європи. Нещодавно повідомлялося про інтерес з боку «МЮ», «Ліверпуля» та «Атлетіко».
Правий вінгер, 27 років
У 2017 році «Ювентус» виклав пристойні 6 млн євро за молодого вінгера «Асколі». Звичайно, ніхто не розраховував на Орсоліні як на гравця основного складу, але зрештою він взагалі не провів жодного офіційного матчу за туринців. Першу половину сезону 2017/18 Ріккардо грав в оренді за «Аталанту», а взимку приєднався на таких же правах до «Болоньї». Після завершення оренди «россоблу» вирішили викупити футболіста, віддавши за нього 15 млн євро.
Можна сказати, що Орсоліні вже відпрацював цю значну для скромного клубу суму. Він є основним гравцем «Болоньї» вже шостий сезон поспіль, але особливо добре розкрився саме під керівництвом Мотти. Так, що повернувся до збірної Італії через три роки.
Цього сезону Ріккардо забив уже 10 разів і йде на восьмому місці за кількістю голів за 90 хвилин у Серії А, його показник становить 0,56. Він – класичний вінгер, сильною стороною якого є його швидкість. Також Орсоліні не соромиться відпрацьовувати і в захисті, але при цьому у нього вистачає сил на те, щоби приносити користь в атаці. Він другий у команді за системою «гол+пас».
Зараз за ним уважно стежать більш солідні клуби Серії А. нещодавно повідомлялося про інтерес з боку «Мілана» та «Лаціо». Але чомусь немає сумнівів, що наступного сезону Ріккардо гратиме у «Болоньї».
Центрфорвард, 22 роки
Напевно, найвідоміший гравець «Болоньї» у цьому складі. Джошуа вперше змусив говорити про себе у грудні 2019-го, коли у своєму дебюті за «Баварію» у Бундеслізі забив переможний гол у ворота «Фрайбурга» на останніх хвилинах. 4 голи в 9 матчах чемпіонату того сезону не особливо переконали керівництво «Баварії», тому наступні два роки він провів в орендах у «Пармі» та «Андерлехті». Влітку 2022-го перейшов у «Болонню» за 8,5 млн євро. Тепер клуб може отримати в рази більше, якщо вирішить його продати.
Цього сезону на його рахунку 11 голів і 5 асистів в Серії А. Його зріст складає 193 см, але Джошуа не є типовим форвардом, який бореться за навіси, навпаки – він досить технічний, пластичний і любить відтягуватися в центр поля, витягуючи на себе захисників суперника. чим відкриває простори для вінгерів «россоблу». Прийом та утримання м'яча – також сильні його сторони.
«Баварія» вже розглядає варіант із поверненням нідерландця, оскільки вони мають право пріоритетного викупу всього за 22 млн євро – це було прописано в угоді між клубами при трансфері два роки тому. Однак є й інші команди, які хочуть бачити Зіркзе у себе – «Юве», «Мілан», «Наполі», «Арсенал», «МЮ».
Центральний та атакуючий півзахисник, 24 роки
Мабуть, головний гравець у цій «Болоньї» Тіаго Мотти. Цілком нормально, якщо ви не чули про Льюїса до цього сезону, адже до переїзду до Італії він виступав лише у чемпіонаті Шотландії – за «Абердін». «Россоблу» придбали його всього за 2 млн євро, що зараз здається найкращим вкладенням в історії клубу.
Фергюсон – мозок команди, сполучна ланка між захистом та атакою. Цього сезону він має 6+4 за результативними діями в Серії А, проте навіть якби у нього було 0+0, то це не применшило б внесок шотландця в успіх команди.
Льюїс може грати як вісімку в центрі поля, так і суто атакуючого півзахисника, але найчастіше він встигає діяти майже на кожній ділянці поля. Він має ідеальну взаємодію з Зіркзе, що часто приносить користь команді. Є лідером Серії А за кількістю зароблених на собі фолів, що теж багато про що говорить.
За що точно не варто переживати «Болоньї», то це за те, що влітку Льюїс покине команду. На жаль, нещодавно Фергюсон отримав важку травму – розрив хрестоподібної зв'язки, через що пропустить не лише кінцівку цього сезону та початок наступного, а ще й Євро-2024.
Як грає «Болонья». Контроль м'яча – головне, але є й інші фішки
Не можна не розповісти, за рахунок чого «Болоньї» вдалося так високо стрибнути цього сезону. Про тренера та головних гравців ми написали вище, а тепер – про те, як футболісти взаємодіють під керівництвом Мотти.
Головна сила «россоблу» – контроль м'яча. Пас та постійний рух гравців – обов'язкова умова Тіаго для футболістів, яких він обирає до стартового складу.
Найкраща ілюстрація – свіжий гол у ворота «Роми» на виїзді. Гравці «Болоньї» зробили 33 паси перед тим, як м'яч опинився у сітці воріт римлян.
В даному випадку багато можуть сказати й цифри перед 33-м туром Серії А:
🔷 «Болонья» посідає 2-ге місце за кількістю передач (16266). Більше лише у «Наполі» (16613);
🔷 «Болонья» посідає 1-е місце за кількістю коротких передач (7992). Майже на тисячу більше, ніж чемпіонський «Інтер»;
🔷 «Болонья» посідає 2-ге місце за точністю коротких передач (91,4%). Більше лише у «Наполі» (92,1%);
🔷 «Болонья» посідає 2-е місце по дотикам до м'яча (22577);
🔷 «Болонья» посідає 1-е місце по дотикам до м'яча у першій третині поля (7399).
Постійні закидушки у вільні зони та навіси у штрафний майданчик суперників – це не про них. Команда Мотти лише 13-та в Серії А за кількістю дальніх передач (1175) і найменше в лізі зробила подач у чужий майданчик (48).
Захист «Болоньї» – одна з головних причин успіху команди. Менше за них (25) пропустив лише «Інтер» (17). Однак оборона відіграє важливу роль не тільки при захисті від атак суперників, але і при побудові своїх. Команда Мотти захищається з м'ячем у ногах, змушуючи суперників ганятися за ними у спробах його відібрати, що створює вільні зони для гравців півзахисту та атаки. Воротар Лукаш Скорупський теж відіграє важливу роль при побудові атак, часто він діє в ролі другого чи третього центрбеку у початкових фазах атак. Витягнути на себе більше гравців команди-суперника, а потім швидко прорватися на чужу половину поля – ось у чому задум тренера.
Одним із найважливіших інструментів, який часто використовується Моттою, є задіяння третього гравця, щоб вийти з-під пресингу суперника або доставити м'яч гравцеві, який зможе просунути атаку вперед і якого не опікають.
Цього сезону Тіаго найчастіше використовує схему 4-2-3-1, але це лише умовність, оскільки гравці постійно пересуваються по полю. Наприклад, він дає своїм центральним захисникам діяти у стилі Стоунза в «Сіті», внаслідок чого часто можна побачити Калафіорі чи Лукумі з м'ячем у центрі поля. Хоча варто визнати, що часом такий стиль призводить до помилок, куди ж без цього. Так само центрфорвард Зіркзе легко може опинитися на позиції центрального півзахисника, відтягуючи за собою суперника, про що ми розповідали вище.
При цьому не варто недооцінювати роль вінгерів у цій «Болоньї». Так, Орсоліні та Салемакерс не так часто взаємодіють з м'ячем, як, наприклад, центрбеки або Фергюсон, проте їхнє завдання полягає в тому, щоб швидко включитися, коли цього вимагатиме ситуація. Простори, що створюються партнерами за рахунок контролю м'яча, повинні бути оперативно атаковані фланговими гравцями атаки. А далі все залежить від ситуації – або завершують самі, або шукають товаришів по команді прострілами до центру штрафного майданчика.
Проте є у команди й слабкі сторони. Головна – дії гравців у фінальній третині поля. Найчастіше там вони дуже прямолінійні та банальні. У команди лише 10-й показник за кількістю xG без урахування стандартних положень (20,1). Та й різниця між реальною кількістю голів та загальним показником очікуваних не дуже вражає. «Болонья» сумарно недозабила 3,32 голи цього сезону. У «Роми», яка бореться з «россоблу» за місце в четвірці, цей показник набагато кращий – забили на 9,29 більше, ніж створили.
Але в чому атака Мотти проявляє себе чудово, то це у пресингу біля чужих воріт. Цього сезону лише «Фіорентина» та «Наполі» пресингують воротаря та захисників суперника з більшою інтенсивністю. Гравці «роcсоблу» прагнуть якнайшвидше накрити всіх можливих адресатів передач, змусивши помилитися суперника і почати будувати свою атаку.
Варто зазначити, що такий режим дуже енерговитратний. «Ньюкасл», який рік тому діяв так само і в результаті потрапив до ЛЧ, у новому сезоні не витримав такого стилю, через що в команді різко зросла травматичність. Мотті варто взяти на замітку, якщо він збирається продовжити працювати в цьому клубі.
***
Ніхто не чекає, що «Болонья» стане новою силою в італійському чемпіонаті, виступ нинішнього сезону – це оверперформ. Однак ця команда цілком заслуговує, щоб на неї звернули увагу – не лише через їхнє місце в турнірній таблиці, а й через персоналії та стиль гри. Мотта та його команда – це щось нове та дуже цікаве для європейського футболу.
Цілком можливо, що «россоблу» повторять долю «Уніона», різко здавши наступного сезону. Але ця команда точно залишиться в пам'яті не тільки у фанатів Серії А.
Фото: The Football Analyst, «Болонья»
