5 найпринциповіших боксерських протистоянь мексиканців 1990-х та 2000-х
Канело та Мунгія вже вночі можуть доповнити цей список.
Мексиканські протистояння – одна з основ професійного боксу. Яскраві, запальні, безапеляційно напружені. Саме за відсутність таких останнім часом вислуховує претензії абсолютний чемпіон другої середньої ваги Сауль Альварес.
У ніч на 5 травня Канело зустрінеться із першим мексиканцем з 2017 року – Хайме Мунгією. Хоча фани очікували іншого земляка Альвареса, американського мексиканця Давіда Бенавідеса.
Стилістично чудовий бій, за яким все одно не відчувається характерної для мексиканців принциповості, як у протистояннях, про які йтиметься далі. Протистояння, які стали не тільки чудовими поєдинками, а й протистояннями з контекстом та історією.
Ісраель Васкес – Оскар Ларіос
За два роки після дебюту у 1997-му Васкесу запропонували вийти на короткому повідомленні проти Оскара Ларіоса, якого вважали одним з головних проспектів того часу.
Сповіщення було максимально коротким. 29 березня Ісраель нокаутував Еріка Лопеса, а 12 квітня вже треба було битись проти непереможеного проспекта з рекордом 20-0, який готувався до бою понад два місяці.
Ісраель погодився, а у ринзі надовго не затримався – вирубив Ларіоса у першому ж раунді:
Вдруге Ісраель та Оскар зустрілись у 2002 році. Ларіос бажав відплатити та довести, що той результат – помилка. І вийшло добре. У поєдинку за титул WBC у другій легшій вазі Оскар переміг достроково. Не настільки швидко, але перемогу технічним нокаутом у 12 раунді та лідирування на записках всіх трьох суддів Ларіос завоював.
Трилогія довжиною у вісім років завершилась у 2005-му. Тепер вже Васкес хотів реваншуватись і добився фінальної частини трилогії проти Ларіоса.
Ісраель зробив те, за що принципово боровся протягом усього часу – довів, що він кращий за Оскара. Цього разу Ларіос знову постраждав до середини поєдинку. У третьому раунді Васкес добився перемоги технічним нокаутом:
Ісраель Васкес – Рафаель Маркес
Брати Маркеси – єдині брати в боксі, які мають по кватрології на кожного. Хуан Мануель чотири рази бився проти Менні Пак'яо, Рафаель – проти Ісраеля Васкеса.
У 2010-тих поєдинки Васкеса та Маркеса були еталонними, хоч так і не стали занадто грошовими чи попсовими.
Все почалось у 2007 році. Васкес за два роки до цього покінчив із трилогією проти Ларіоса та мав титул WBC у другій легшій вазі (до 55,2 кг). Маркес на той момент не програвав вже сьомий рік та мав титули IBF та IBO у легшій ваговій категорії (до 53,5 кг).
Окрім іншого, це було ще й протистояння тренерів – Фредді Роуч проти Начо Берістайна. Перший – тренер Менні Пак'яо. Другий – тренер вічного опонента філіппінця Хуана Мануеля Маркеса. Та його брата Рафаеля.
Showtime звів двох чемпіонів в очікуванні шоу і отримав те, чого і хотів, проте з неприємним посмаком. Сім раундів розмінів завершились, коли Васкес остаточно перестав дихати зламаним носом і відмовився від продовження бою.
Фанати обурились, заявили, що Васкес здався без вагомої причини, звучали навіть фрази про боягузливість. І Ісраель не стерпів. Хлопець, який після школи, обираючи між боксом та університетом, обрав бокс. Хлопець, який проводив шість днів на тиждень у залі, повертаючись до тренувань через день після кожного поєдинку. Він був не готовий відпускати суперника так швидко.
Тодішній наставник Васкеса Фредді Роуч настоював на тому, що Ісраелю треба більше часу на відновлення – нормально залікувати ніс та прийти у форму. Тренер був упевнений, що поєдинок треба проводити, не у 2007-му, а на початку 2008 року. Проте Васкес хотів довести, що він – кращий за Маркеса. І через це навіть розійшовся з Роучем.
Всі чотири протистояння – суцільне насилля, але друге уособлювало це слово. Васкес почав бій, неначе той поєдинок п'ять місяців тому і не закінчувався. Пішов в рубку, не давав супернику відпочивати. Маркес намагався стримувати візаві, розсік тому брову до стану, коли рефері міг припинити поєдинок у будь-який момент.
І Васкес пішов ва-банк. У шостому раунді змусив Рафаеля рубатись, упіймав того ударом та завершив поєдинок на свою користь. Фактично, врятував кар'єру, адже дві дострокові поразки поспіль могли сильно відкинути Ісраеля з топів:
Рахунок 1:1 та найкращий бій 2007 року, яким було визнано реванш, не відпускав ані бійців, ані фанатів. Третій поєдинок організували вже навесні 2008-го.
Маркес зробив все, щоб не допустити опонента на зручну для того дистанцію у першій половині зустрічі. Аналіз перших двох поєдинків був проведений, помилки враховані. Проте чим далі продовжувався бій, тим більше Васкес проривався на ближню дистанцію, де здебільшого перебивав візаві.
Результат запеклого та страшенно близького протистояння вирішили два моменти: зняття балу з Маркеса за удар нижче пояса та незламність Васкеса, який тиснув опонента і таки добився нокдауну в останньому раунді.
У підсумку саме зняття балу вирішило долю протистояння. Один суддя віддав перемогу Васкесу, інший – Маркесу. А третій віддав перемогу Васкесу з рахунком 113:112. Якби не зняття балу, у поєдинку була б зафіксована нічия.
Бій цих хлопців знову був визнаний поєдинком року. Цього разу 2008-го:
Насправді бійці залишили багато здоров'я у трьох настільки важких битвах поспіль. Васкес зробив чотири операції на оці для відновлення зору, а повернутись у ринг зміг більш як через рік. Як і Маркес, який провів наступний бій наприкінці весни 2009-го.
Проте четвертий бій все ж відбувся. І це було жорстко, але по відношенню лиш до одного з учасників шоу. На початку другого раунду коментатор бою та ексчемпіон Антоно Тарвер помітив, що Васкес, схоже, має проблему з оком, яке оперували раніше – воно дивилось не зовсім прямо. У третьому раунді Маркес розніс суперника нокаутом:
Як виявилось пізніше, Васкес все ще мав проблему з нервом того самого ока. Це помітив Тарвер, що сидів біля рингу, дивлячись на боксерів, що боксували. Як це не помітила атлетична комісія перед боєм – питання риторичне.
Після поразки та рахунку 2:2 Васкес не хотів зупинятись. Боксери показували на камеру п'ять пальців, відсилаючись на п'яту частину протистояння. Але, на щастя, цього було досить. Четвертий бій показав, що Ісраель віддав буквально всього себе ще у трилогії. І що Фредді Роуч, який на власному досвіді знає, наскільки важливо вчасно зупинитись, мав рацію, коли просив Васкеса робити довші перерви між боями. Цей поєдинок став останнім в кар'єрі Ісраеля.
Маркес боксував до 2013 року. Провів шість поєдинків, переміг у двох з них. А коли почув від тренера Начо Берістайна пораду завершувати з боксом, не протестував.
Хуан Мануель Маркес – Хуан Діас
Цей бій здавався не найбільш логічним для Хуанми. Маркесу 35 років. Позаду 2008 рік, рекордний гонорар в бою проти Пак'яо (3 мільйони доларів) та поразка розділеним рішенням суддів. І бій-повернення, який став дебютом у легкій вазі. В ньому Хуан Мануель нокаутував кубинця Хоеля Касамайора в одинадцятому раунді.
Хуан Діас на той момент 25-річний ексчемпіон, який тільки-но програв Полу Маліньяджі. На кону титули IBO, WBA та WBO в легкій вазі. Гонорар в десять разів менший – 300 тисяч доларів. Битись треба у рідному місті Діаса – Г'юстоні.
Хуанму привезли як старіючу зірку, яку треба віддати молоді, щоб та записала гучне ім'я собі в рекорд. Проте Маркес погодився майже одразу.
Хуан Мануель мав свою мету і свої причини вважати цей бій принциповим протистоянням. Окрім бажання довести, що він все ще у повному порядку, Маркес мав на меті стати одноосібним лідером легкої ваги.
Поєдинок одразу перетворився у битву, яку всі очікували. Діас понісся вперед з багатоударними серіями і забрав стартові раунди завдяки активності та беззупинним діям, які тиснули іменитого візаві до канатів.
Маючи на меті знизити активність молодого візаві, Хуанма почав пропрацьовувати тулуб суперника. Раунд за раундом важкі удари ветерана розбивали корпус опонента, а аперкоти все частіше бентежили голову, залітаючи між рукавичками.
Вже до середини зустрічі, пройшовши крізь десятки розмінів, Хуанма спочатку сповільнив суперника та упіймав свій темп. Потім перехопив ініціативу. А потім нокаутував візаві аперкотом, захист від якого Діас так і не зайшов. Школа боксу від Хуана Мануеля Маркеса:
Цей поєдинок дав ще одне коло віковому Маркесу для завоювання всього, що він бажав. Хуан Мануель зустрівся з Мейвезером. Не впорався з габаритами та став жертвою Флойда номер 40.
Потім повторно побив Діаса у реванші. У другому бою, відчувши на собі силу ударів Маркеса, молодий мексиканець не так активно йшов вперед та забрав у себе головну перевагу. Хуанма спокійно перепрацював опонента, фактично закінчивши його кар'єру на топ-рівні.
Маркес завершив кар'єру у 2014-му. За цей час, окрім Мейвезера, він зустрівся із Майком Катсідісом, Сергієм Федченком, Майком Альварадо, Тімоті Бредлі та двічі з Менні Пак'яо, якого все ж зумів нокаутувати. Діас боксував до 2016-го, а Хуан Мануель Маркес став останнім топовим суперником в його кар'єрі.
Марко Антоніо Баррера – Ерік Моралес
Мабуть, найкраща трилогія сучасного боксу. Концентрація традиційної висококласної мексиканської бійки та боксерської елегантності, що змінювали одне одного не від раунду до раунду, а від епізоду до епізоду.
У першому поєдинку, який відбувся у 2000 році, Марко Антоніо Баррера та Ерік Моралес фактично були молодими ветеранами боксу. Баррері з рекордом 49-2 всього 26 років. Моралесу з рекордом 35-0 взагалі 24. Титули WBO та WBC у другій легшій вазі (до 55,3 кг) на кону та протистояння, під час перегляду якого навіть немає коли дихати:
Після двох поєдинків, які відбулись у 2000 та 2002 роках відповідно, рахунок був 1:1, але більшість фанатів та експертів схилялись до того, що результати мали б віддаватись навпаки. Тобто у першому поєдинку перемогу мав завоювати Баррера, а не Моралес, а у другому Моралес, а не Баррера.
Між 2002 та 2004 роками Ерік Моралес лиш перемагав: 6 перемог, 3 з них – нокаутом. Марко Антоніо перед фінальною частиною трилогії встиг вийти у ринг чотири рази і один з них програти – руйнівнику мексиканців тих часів Менні Пак'яо.
Третій поєдинок між Барерою та Моралесом відбувся наприкінці 2004-го. Марко Антоніо повернувся після поразки філіппінцю, нокаутувавши Полі Аялі, але у ринг виходив у статусі аутсайдера. Ба більше, в день бою Моралес важив на п'ять кілограмів більше за суперника.
Перед поєдинком Моралес заявляв:
«Мені не потрібен цей бій, бо і так зрозуміло, що я – кращий за нього як боксер. Це ви, канал НВО, зробили з нього те, ким він не є».
Проте стартові раунди продемонстрували протилежне. Не дивлячись на всю емоційність та принциповість протистояння, Баррері вистачило рівня та витримки, щоб на класі розбивати суперника, який повірив у свою перевагу. Різноманістність та різноплановість атак Марко Антоніо ставили під питання тезу, яку висунув Моралес перед поєдинком.
Що цікаво, бокс Еріка – це не лише про розміни та беззупинну бійку. Моралес – вкрай обдарований, технічний та розумний боєць. Але у фінальній частині трилогії упевненість в себе переросла у самовпевненість, і Марко Антоніо покарав суперинка за це:
Баррера забрав більшість раундів завдяки дисципліні та зібранності. А після перемоги пішов потиснути руку своєму тодішньому ворогу. Моралес відмовився, а потім бризнув водою в обличчя Марко Антоніо.
Мексиканці помирились аж через 12 років – у 2016-му, коли виклали фото спільної вечері:
Оскар Вальдес – Мігель Берчельт
Протистояння, яке тягнулось аж з аматорського боксу. Оскар регулярно забирав місце у збірній, перемагаючи Берчельта, а Мігель був упевнений, що Вальдес просто користується необґрунтованою повагою з боку тренерів.
Протистояння у профі мало вирішити спір. На кону стояв титул WBC у другій напівлегкій вазі (до 58,9 кг), яким володів габритніший та потужніший Берчельт.
Вальдесу довелось підлаштовуватись під беззупинний атакувальний стиль суперника та його вражаючі розміри, щоб закрити питання з приводу того, кого ж можна називати кращим боксером серед них двох. І Оскар, який є тим самим мексиканцем, який легко виходить на будь-якого візаві, виконав роботу ідеально.
Вже у стартових раундах Вальдес намацав комфортну дистанцію, а у четвертій трихвилинці відправив опонента в нокдаун. Працюючи легко на ногах та точно контратакуючи, Оскар забрав більшість раундів. У дев'ятому повторив нокдаун, а у десятому завершив бій найкращим нокаутом 2021 року:
Більше питань щодо вибору тренерами найкращого боксера не виникатиме ні у кого.
Фото: RDR Boxing, Frases De Boxeo, Bad Left Hook
