Батьки Ніко Вільямса босоніж перетнули пустелю аби потрапити до Іспанії. Нереальна історія зірочки цього Євро
21-річний гравець «Атлетік» Більбао Ніко Вільямс показує себе у всій красі на Євро-2024. Хороший дриблінг та швидкість флангового нападника просто змушують головного тренера Іспанії Луїса де ла Фуенте ставити гравця в основу. Поки, що він виправдовує всі очікування, а в матчі проти Італії навіть став гравцем матчу.
Проте наскільки легко Ніко розбирається зі своїми опонентами на фланзі, настільки ж складною була доля родини Вільямсів, які в нелюдських умовах подолали пів континенту у пошуках кращого життя.
Батьки футболіста родом з Гани, проте їм обом довелося покинути країну в 90-х. Вони босоніж перетнули пустелю Сахара, де температура піску досягає 40-50 градусів, щоб дістатися до Мелії – іспанської території. Мати Ніко тоді була вагітна його братом Іньякі та перебувала на сьомому місяці вагітності.
Після нелегального перетину кордону, родину затримала цивільна гвардія. Оскільки вони приїхали як мігранти, ще й незаконно перетнули кордон, їх повинні були відправити назад в Гану. Врятував родину адвокат з католицької організації «Карітас», який сказав:
«Єдине, що ви можете спробувати, це сказати їм, що ви з країни, яка перебуває у стані війни».
Вільямси розірвали свої ганські документи та сказали, що вони з Ліберії, щоб подати заяву на отримання політичного притулку. Так вони дісталися до Більбао.
На початку їхнього перебування в країні їм допомагав католицький священник Іньяки Мардонес, який згодом став хрещеним батьком першого сина Іньякі Вільямса. Ім’я хлопчику теж обрали на честь священника.
«Історія батьків, змушує тебе боротися ще сильніше, щоб повернути все, чим вони пожертвували заради нас. Я ніколи не зміг би відплатити їм — вони ризикували своїм життям, — але життя, яке я намагаюся їм дати, — це те, про яке вони мріяли дати нам. І, певною мірою, ми можемо сказати: «Ми зробили це», – сказав Іньякі.
Через 8 років після народження старшого брата на світ з’явився Ніко Вільямс. І хоча обидва брати народилися в Іспанії та мали право грати за національну команду, Іньякі вирішив виступати за Гану через високу конкуренцію у складі «фурії рохи».
