Микола Томенко: «Боснієць Пушич виявився свідомішим і патріотичнішим за українських тренерів і відпустив 5 гравців до олімпійської збірної»
Колишній віцепрезидент Національного олімпійського комітету України, віцепрезидент Федерації баскетболу України з масового баскетболу Микола Томенко розкритикував клуби та тренерів, які не відпустили футболістів в олімпійську збірну України для участі в Олімпійських іграх-2024 в Парижі.
«Олімпійська футбольна збірна, яка не потрібна Україні, або як гонитва за грошима перемогла національну честь і гідність.
Вперше в історії України наша футбольна збірна виборола право грати на Олімпійських іграх в Парижі. Після цього успіху вся країна щонайменше тиждень обговорювала історичність цієї перемоги та високі шанси на гідний виступ нашої команди в Парижі.
Однак перший тривожний дзвіночок пролунав напередодні міжнародного турніру в Марселі, коли Руслан Ротань лише в останню хвилину зміг зібрати повний склад команди. На турнірі Моріса Ревелло Україна здобула перемогу. Далі гірше.
Після невдалого виступу на Євро-2024 спочатку наші легіонери, а потім і збірники з українських клубів заявили, що власники або тренери команд категорично проти їхньої участі в Олімпіаді. І ось за 20 днів до першої гри України з Іраком штаб Руслана Ротаня інформує не лише про відмову бізнесменів від футболу дозволити футболістам, які вперше вибороли право представляти Україну на Олімпіаді, грати за нашу команду, а й тим, кого з барського плеча відпустили - не дозволяють вчасно приїхати для тренувань.
І у мене просте запитання до керівників нашої Української асоціації футболу, до президента УАФ, радника Зеленського Андрія Шевченка і віцепрезидента УАФ, друга Єрмака Сергія Реброва: «А що ви зробили, щоб олімпійська збірна України почала вчасно підготовку у своєму найкращому складі?».
У мене також запитання до тренера «Динамо» і депутата Київради від патріотичної партії «УДАР» Олександра Шовковського (до власників клубу у мене запитань немає): «Невже гонитва за грошима Ліги чемпіонів і гра з сербським «Партизаном» важливіша за гідну презентацію футбольної і водночас воюючої України перед мільярдами глядачів Олімпіади в Парижі?».
Тренер «Шахтаря» боснієць Марино Пушич виявився свідомішим і патріотичнішим за українських тренерів і відпустив 5 гравців до олімпійської збірної. Хоча щонайменше Артем Бондаренко і Георгій Судаков, які були одними з лідерів нашої молодіжної команди, мусили б бути разом зі своїми одноклубниками Сіканом, Очеретьком, Криськівим, Сігєєвим та Фесюном.
«Динамо» ж не дозволило Волошину, Нещерету, Вівчаренку і Бражку, які прагнули захищати спортивну честь України, їхати на Олімпіаду. Натомість відпустили аж двох гравців: Брагару і Михайленка.
Я вже мовчу про власника «Полісся», що позиціонує себе головним представником влади на Житомирщині та який відмовився відпустити Олександра Назаренка до олімпійської збірної, бо без нього клуб не здатен виграти у люблянського клубу з символічною назвою Олімпія» у «суперпрестижній» Лізі конференцій.
І насамкінець про наших непідкупних футбольних оглядачів, які ревниво і безкомпромісно захищають своїх хазяїв, пояснюючи, що, мовляв, футбол на Олімпіаді нікому не цікавий і не потрібний.
Наведу лише один факт: наші суперники по групі - збірна Аргентини заявила на Олімпіаду трьох чемпіонів світу: Ніколаса Отаменді з «Бенфіки», Хуліана Альвареса з «Ман Сіті» та Херонімо Рульї з «Аякса». Водночас за участь наших зіркових легіонерів на Олімпіаді, як я розумію, ніхто з футбольних функціонерів навіть не спробував домовлятися.
Варто насамкінець згадати про ще одну владно-спортивну ганьбу України. Вже півтора року і навіть за 20 днів до Олімпіади-2024 Верховна Рада так і не спромоглася обрати легітимного міністра спорту», - написав Томенко у фейсбуці.
