«Німеччині пощастило мати таких чудових футболістів». Нова колонка Лама – про Вірца та Мусіалу
Таланти, які прагнуть повернути збірній трофеї.
Чемпіон світу та турнірний директор Євро-2024 Філіпп Лам аналізує футбольні теми та обговорює їхнє стратегічне значення для суспільства, економіки та політики.
Серія колонок «Погляди футболіста» записана журналістом видання Zeit Online Олівером Фрічем та публікується в різних європейських країнах як вітальний жест усьому континенту. В Україні їх можна читати ексклюзивно на сайті Tribuna.com.
***
Цей турнір надихає – та ще й як! Йшла лише 10-та хвилина матчу-відкриття, коли гол Флоріана Вірца у ворота Шотландії повністю вибив нас усіх з колії. Моя семирічна донька затулила вуха, бо їй здалося, що на стадіоні занадто голосно. Але її заспокоїв сувенір, який пізніше подарував їй шотландський уболівальник. Тепер це її скарб.
Відтоді в Німеччині почалося справжнє свято. Через кілька днів я був у Дортмунді на матчі між Туреччиною та Грузією. Атмосфера була неймовірною, мені рідко доводилося відчувати щось подібне. Вболівальники з обох таборів підштовхували свою команду до межі. Навіть головна трибуна стоячи спостерігала за матчем. Неможливо було відвести погляд ні на секунду. Я дуже радий, що був там.
Якість цього Євро поки що справджує очікування. Ми є свідками надзвичайно пристрасного футболу, тому що кожна з 24 країн має велику спільноту фанатів. Я бачив фотографії з Тбілісі в інтернеті. Повний стадіон спостерігав за тим, як грузинська команда майже виборола нічию у своєму першому матчі на чемпіонаті Європи. Це європейська реальність в дії. Публічний перегляд – геніальний винахід.
Мій фокус, звичайно, спрямований на Німеччину. Команда повернулася до боротьби після трьох невдач на попередніх турнірах. Зараз збірна демонструє якість, якої не вистачало протягом тривалого часу. Мій одинадцятирічний син ніколи раніше не бачив успішної національної збірної. Для нього це абсолютно нове відчуття – виграти двічі поспіль.
Я також професійно дивлюся на футбольні матчі, на команди, на окремих гравців. Хто зарекомендує себе на світовому рівні? Хто залишить свій слід на турнірі? Хто використовує Євро як платформу? Як німець, я відразу думаю про Флоріана Вірца та Джамала Мусіалу.
Німеччина може вважати, що їй пощастило мати цих чудових футболістів. Це два хлопці з величезним талантом, які надихають і дарують надію. Їхні якості одразу впадають в око. Обидва наважуються брати на себе ініціативу у будь-який момент та готові постійно знаходитися на м'ячі. Вірц має чудовий перший дотик, вміло змінює темп і добре орієнтується на полі – лише погляньте на його гол у ворота Шотландії.
Мусіалу практично неможливо відірвати від м'яча. Він може з місця обіграти суперника. Коли всі опоненти збираються перед або в штрафному майданчику і стоять перед воротами, як автобус, він все-одно знаходить рішення, як їх обійти. Його визнали гравцем матчу у першій грі, а у другій забив у ворота Угорщини.
Їхня зона – це фінальна третина, де вони забивають і створюють гольові моменти. Відомо, що багато вболівальників особливо добре ідентифікують себе з атакувальними гравцями, дриблінг і забивання голів є популярнішими поняттями, аніж гра у захисті. Особливо це стосується дітей. Кумири мого сина – Мусіала та Вірц, зараз він по черзі носить футболки з 10-м та 17-м номерами.
Що мені особливо подобається, так це те, що Вірц і Мусіала – командні гравці. Я бачу, що вони підтримують зв'язок з усіма товаришами по команді на полі. Вони багато бігають та допомагають в обороні. З їхніх інтерв'ю також зрозуміло, що вони думають про команду в цілому.
І вони досягли успіху у своїх клубах в юному віці. Гол Мусіали в Кельні у травні 2023 року зробив «Баварію» чемпіоном Німеччини. Цього року Вірц виграв золотий дубль у складі «Леверкузена». Обидва демонструють відповідальність за результат, тепер і в національній збірній. У футбол грають, щоб перемагати.
Вони народилися з талантом. Вони створені для футболу. Мені подобається спостерігати за їхнім розвитком. Людей формує їхнє оточення, а для футболістів оточення – це їхні клуби. Якщо ти хочеш бути успішним, тобі потрібна чітка роль і чудові товариші по команді, які витягують з тебе найкраще. На даний момент все прекрасно і для Вірца, і для Мусіали.
Особливо, коли я спостерігаю за їхньою грою, я час від часу думаю про власну кар'єру. На моєму першому турнірі, Євро-2004 у Португалії, мені було 20 років, трохи менше, ніж їм обом сьогодні. Ми не виграли жодної гри, але я особисто зміг зарекомендувати себе на міжнародному рівні як лівий захисник. Мусіала також зазнав невдачі, коли разом з усією командою він вибув ще на груповому етапі ЧС-2022. А Віртц забив перший гол на цьому Євро-2024, який я забив у 2006 році.
Коли я зараз подорожую країною і сиджу на стадіонах, мене охоплює легка ностальгія. До мене повертаються спогади про тріумфи, травми та поразки. Напевно, так почувається кожен футболіст, коли спостерігає за своєю національною збірною і розуміє: великі турніри – це унікальний досвід.
Я бажаю їм обом всього найкращого. Вірц і Мусіала мають все необхідне, щоб залишити свій слід на ціле десятиліття. Але футболіст ніколи не буває настільки крутим, наскільки він був у своїй останній грі. Важливим є те, що відбувається тут і зараз. І це турнір, де люди святкують і переживають європейську реальність разом. Це дуже мотивує мене продовжувати знаходитися у сфері футболу.
Фото: Peter Kneffel/dpa, Revierfoto/Keystone Press Agency, IMAGO/Mika Volkmann
