Довбик – знову блідо, Матвієнко – найкращий, Тимчик впорався з Доку: оцінки збірній України за матч
Бельгію не дотиснули, але провели непогану гру.
Збірна України покинула Євро-2024 – після 0:0 з Бельгією та з рекордними для останнього місця групи 4 очками.
Tribuna.com за підтримки національного спонсора української збірної команди з футболу «Львівського» на противагу статистичним порталам сформувала свою версію оцінок гравцям. Втім, не забуваємо, що «Левів Матчу» обирають саме вболівальники своїм голосуванням.
У грі зі словами фанати вдруге поспіль визнали найкращим Анатолія Трубіна – на його рахунку 4 сейви (як і проти Словаччини).
Дисклеймер про критерії за традицією незмінний – велику роль відіграють фактор очікування/реальність та результат. Тільки сьогодні ситуація незвична – результат начебто й позитивний у вакуумі однієї гри з Бельгією, однак негативний з турнірної точки зору. Тому логічно опустити базову планку до 5, але спойлер – ніхто сильно не випадав, щоб отримати такий низький бал.
Своїми версіями/запереченнями у відповідь на цей суб‘єктивний погляд можете ділитись у коментарях.
Анатолій Трубін – 8
Дві поспіль статуетки «Лева матчу» від вболівальників – дуже показово. Сьогодні Трубін вкотре виручив у кількох моментах, коли бельгійці могли користатися дрібними помилками України чи просто своїм індивідуальним класом.
4 сейви на 0.71xG, три з них з меж карного – явно хороший доробок.
Але до оцінки 8 Анатолій дотягнув не лише своєю роботою на лінії. На голкіпера була покладена важлива функція – при новій схемі довгими передачами шукати попереду Довбика і Яремчука. Звідси аж 18 спроб лонгболів та відповідно не надто високий відсоток точності пасів (але це логічно, оскільки такі паси є складними у виконанні). Насправді ж ці закидання Трубіна зазвичай були зручними та «правильними», а все інше залежало від єдиноборств форвардів.
Олександр Тимчик – 7,5
Ще перед матчем було розуміло, що на Тимчика очікує складний вечір. Судоми на 84-й хвилині – показник, що прогнози справдилися. Тимчик 77 хвилин стежив за вибуховим Доку – і хоч можна згадати кілька випадків, коли вінгер «Ман Сіті» проходив динамівця, загалом перформанс Олександра треба називати якісним.
6 відборів, 9 виграних єдиноборств з 11, намагання завадити Доку навіть тоді, коли він його випереджав на кілька метрів, великий обсяг роботи – усі ці моменти змушували під час трансляції записувати плюсики поруч з прізвищем Тимчика, тому й бал вище середнього.
Ілля Забарний – 8
Парадокс, але найкращими плеймейкерами з Бельгією стали центральні захисники. Детальніше про цю тенденцію розповіли у нашому розборі матчу:
Якщо коротко, то за умови компактності та теж обережної гри від бельгійців без простору залишились Шапаренко та Судаков – на чужій половині поля їх перекривали та не давали багато можливостей для загострень. Тож Україна спробувала інший, як виявилося, ефективний варіант – витягувати суперника на себе, а потім завдяки розрізним передачам центрбеків вертикально проходити все поле за кілька секунд.
Плюс загалом увесь захист отримає високі оцінки за 0 пропущених та мінімум моментів у Бельгії. У Лукаку, наприклад, був всього один – і там не був залучений Забарний.
Олександр Сваток – 7,5
Натомість напряму до цього виходу Ромелу на Трубіна дотичний Сваток, якого знову кинули під матч з грандом. Олександр вкотре чудово впорався, бо, як згадано вище, той шанс Лукаку став першим та останнім для нього.
Власне, новачок американського «Остіна» виходив на поле саме з цією ціллю – закрити зіркового форварда. Тож жодних претензій до гри Сватка, але він все ж отримав нижчий бал, ніж обидва партнери по центру захисту – вони разом з надійністю позаду багато чого дали команді у роботі з м‘ячем попереду, а Олександр був менш ініціативним.
Микола Матвієнко – 8,5
Матвієнко – MVP матчу. Напевно, найкраща його гра у збірній за довгий час. По-перше, просування м‘яча та загострення. Саме Микола на пару з Шапаренком створили найкращий момент збірної у матчі, коли наприкінці тайму у дві передачі вивели Яремчука на удар (Роман так не думав та чомусь вирішив прострілювати вздовж воріт).
По-друге, в купі з пасовою роботою Матвієнко агресивно та ефектно відіграв у захисті. Його проактивність, коли у неочевидні моменти вибігав високо з лінії для відбору м‘яча – топ, враховуючи, як через це плуталися бельгійці. Ротації позиціями з Миколенком вимкнули з гри Троссарда та не дали багато зробити Де Брюйне, який часто зміщувався саме на правий фланг.
Віталій Миколенко – 7,5
Миколенко знову не дограв матч через пошкодження, але за відведені 58 хвилин показав, чому навіть з непоганими показниками Зінченка у минулому турі (лідер за відборами та виграними дуелями) у збірній немає рівноцінного за рівнем фулбека.
Віталій дає неймовірний обсяг – у ситуаціях 1 в 1, у пресингу, у єдиноборствах. А сьогодні взагалі виконував роль ледь не лівого півзахисника у 4-4-2 з перманентним відпрацюванням вперед-назад.
Бал трохи нижчий, ніж у найкращих гравців збірної у матчі, оскільки іноді у Миколенка були неправильні рішення у фінальній третині (наприклад, навішувати, коли у карному один єдиний Довбик) або просто технічно не найвдаліші подачі/простріли.
Володимир Бражко – 6,5
Побоювання з минулого матчу підтвердилися – Бражку все ж поки бракує досвіду для того, щоб на стабільно високому рівні без спадів проводити гру проти сильних суперників. Цього разу завдання взагалі надскладне – стежити за Де Брюйне.
І нехай Кевіна у підсумку зупиняли захисники на підході до карного, від Володимира у центрі поля він відклеювався неодноразово. У першому таймі навіть встиг зробити фірмове забігання у зону між лівим захисником та лівим центрбеком, яке проспав Бражко.
Сюди ж можна згадати кілька мікродуелей, у яких динамівець поступався Де Брюйне у перехідних фазах та дозволяв розганяти швидкі атаки бельгійців. Одним словом, не найефективніші 70 хвилин у виконанні опорника, але без якогось сильного провалу.
Георгій Судаков – 6,5
Ідентичну оцінку отримує Судаков, який вперше на Євро дійсно просів. Так, у попередніх матчах Георгій теж не виблискував, але принаймні рівно проводив усі 90 хвилин та епізодично запам‘ятовувався класними індивідуальними діями (діагоналі на Ярмоленка зі словаками – як приклад).
З Бельгією ж був невдалий перший тайм з купою обрізок, невдалих рішень та технічним браком (як от прийом м‘яча у центрі, який міг призвести до контратаки). Воно насправді й не дивно, бо, схоже, персонально по Судакову грав потужний Онана, який ледь не травмував його в одному з епізодів.
Трохи виправитися хавбек «Шахтаря» зумів наприкінці першого тайму та у другому – до перерви розганяв атаки після розрізних пасів Забарного (вихід Довбика та виведення Миколенка на простріл), а на 90-й міг приносити Україні перемогу, якби авантюрну спробу сольного проходу завершив сильнішим та влучнішим ударом.
Але це точно менший доробок, ніж у Георгія був у попередніх зустрічах.
Микола Шапаренко – 7
Заміна Шапаренка, а не Судакова, на 70-й хвилині дещо здивувала, адже здавалося, що Микола виглядає активнішим та виконує більший обсяг роботи – частіше опускається за м‘ячем, частіше вмикається у пресинг, частіше відкривається між лініями (чого лише вартує той пас в один дотик на Яремчука).
Але загалом центр поля не напрацював на високі оцінки, або хоча б на співставні з лінією захисту. Наприклад, 37 дотиків Шапаренка до м‘яча та лише 29 точних пасів не вражають. Хоча, здавалося б, трійка півзахисту за такої формації мала б більше залучатися для «зв‘язування» гри – вийшло навпаки, що стало причиною розривів між лініями у першому таймі.
Роман Яремчук – 7
З двох форвардів Яремчук знову став активнішим, нахабнішим та помітнішим. Щоправда, проблема у рішеннях Романа, які завадили стати значно ефективнішим та кориснішим для команди. Взяти хоча б той вихід з гострого кута на голкіпера, коли він вирішив віддавати передачу.
Ще один аспект, який впав у вічі – зайві намагання Яремчука опускатися за м‘ячем у глибину та фланги, що не мало сенсу, оскільки там вже були гравці, а він просто покидав карний під потенційні навіси/простріли. Тобто створював певний дисбаланс та перевантаження зон – а отже за загальними враженнями отримує середній рейтинг.
Артем Довбик – 6,5
У пункті про Яремчука описано, чому Довбик має оцінку на 0,5 нижчу – менш активний, менш по-футбольному нахабний, менш помітний. Від шістки Артема врятувала ефективність в єдиноборствах (зокрема при виносах від Трубіна) та момент, який він створив Маліновському наприкінці гри – прийняв передачу з флангу, прикрив м‘яч корпусом та комфортно викотив Руслану під потужний удар. Шкода, що тоді на шляху відчайдушно став захисник Бельгії.
Вийшов на заміну та відчутно знизив рівень динаміки зліва на фланзі в плані бігової роботи та пресингу. З іншого боку, непогано комбінував, не провалювався позаду та не випадав з командної гри, тож середня оцінка за пів години перебування на полі.
Тарас Степаненко – 7
Степаненко з Бражком на цьому Євро немов змінювалися ролями – спочатку Володимир після Румунії заспокоював ситуацію в опорній зоні зі Словаччиною, а тепер Тарас зробив те саме після першого тайму з Бельгією.
Опорник «Шахтаря» добре увійшов у гру – оживив півзахист та заново почав створювати тиск на хавбеків суперника.
Руслан Маліновський – 7,5
Очевидно найкраща заміна у матчі, яка викликає питання до Реброва «А чому не раніше?». Руслан з його дальнім ударом – те, що напрошувалося ще десь з 55-ї хвилини, коли приходило усвідомлення, що нічия нам таки нічого не дасть.
Маліновський вийшов та одразу додав гостроти як зі стандартів (ледь не поклав сухий лист), так і з гри, ставши небезпечною опцією на підборах біля чужого карного.
Владислав Ванат – 6
Звичайно, неправильно називати Ваната найгіршим гравцем матчу (як це відображає оцінка), бо він провів на полі всього 25 хвилин. Однак цього цілком достатньо, щоб дати більше користі, ніж це вдалося Владиславу – 5 дотиків, 1 точний пас, 1 єдиноборство та три втрати.
Сергій Ребров та його тренерський штаб – 7,5
Найкращий матч збірної за грою на Євро – тому і найвища за усі три тури оцінка. Експеримент, на який пішов Ребров за відсутності травмованих Циганкова та Мудрика, вдався – 5-3-2 з переходами на 4-4-2 заплутали Бельгію, обмежили її потенціал попереду та дали нам шанси у вертикальних атаках.
Інший бік медалі – збірній знову бракувало ідей та організованості біля чужого карного, тому досягти бажаної перемоги не вдалося. Через це мінус мінус бали. І, на жаль, мінус плей-оф Євро-2024 для України.
Фото: Оксана Васильєва, УАФ
