Що там на Копа Америка-2024: бездоганна Аргентина, провал США та Мексики, український слід
Виділяємо головні історії.
Цього року паралельно з Євро проходить ще один важливий континентальний турнір збірних – Копа Америка. Днями він якраз синхронізувався з чемпіонатом Європи, хоч і стартував на тиждень пізніше – і там, і там на черзі чвертьфінали.
Чудова нагода розбавити пильну увагу європейського глядача до подій на полях Німеччини та сюжетно розповісти, що цікавого відбувається по інший бік Атлантики.
Копа Америка вдруге в історії проходить не в Південній Америці. Турнір знову приймають Штати
Поточний розіграш Копа Америка є 48-м за рахунком, але лише другим, який КОНМЕБОЛ вирішив провести не в Південній Америці. І вдруге вибір зупинився на США, яким доручили провести турнір у 2016 році з нагоди його сторіччя.
Початково цьогорічну Копу повинен був приймати Еквадор, згідно з ротаційною політикою КОНМЕБОЛ. Але восени 2022 року керівництво країни відмовилось від проведення турніру. На початку 2023 року господарем змагання оголосили Штати в рамках заяви про багаторічну співпрацю між КОНМЕБОЛ та КОНКАКАФ.
Штати були зацікавлені в турнірі через підготовку до ЧС-2026 – американці прагнули протестувати свою готовність провести світову першість (логічно, Кубка конфедерацій уже ж нема). В КОНМЕБОЛ були не проти з тієї ж причини познайомити свої збірні з умовами майбутнього ЧС. А КОНКАКАФ подбала про те, щоб в континентальній першості Південної Америки позмагались збірні з Північної.
В результаті у фінальній частині Копа Америка-2024 16 команд – класично 10 збірних-членів КОНМЕБОЛ (Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Колумбія, Еквадор, Перу, Венесуела, Уругвай, Парагвай) та ще плюс шість найкращих збірних за підсумками Ліги націй КОНКАКАФ 2023/24 (США, Канада, Мексика, Панама, Коста-Рика, Ямайка).
Не дивуйтесь. Для КОНМЕБОЛ ще з 90-х звично запрошувати на турнір збірні, які не є членами конфедерації. Переважно це, як і сьогодні, команди зі сусідньої Північної Америки, але бувало, що такі запрошення отримували навіть азійські країни. Як-от на Копа Америка-2019, де виступили Японія та Катар.
Головний сюжет цієї Копи – Аргентина захищає титул. Команда Скалоні виступає ідеально (навіть без Мессі)
Серед усіх учасників Копа Америка-2024 найбільший інтерес викликає, звісно, Аргентина. Причин не бракує. Це чинний чемпіон світу та переможець попереднього розіграшу у 2021 році. Це команда, за яку виступає Ліонель Мессі, нині гравець МЛС (через що квитки на матчі небесно-блакитних на турнірі коштують найбільше). Це одна з двох найтитулованіших збірних в історії Копа Америка, яка цього разу може вийти на перше місце за показником, обійшовши Уругвай (в обох зараз по 15 титулів).
І поки аргентинці відповідають цим очікуванням. Команда Ліонеля Скалоні єдиною пройшла груповий раунд, вигравши усі три матчі та не пропустивши в них жодного голу (2:0 в Канади, 1:0 в Чилі й 2:0 в Перу). Якщо це не ідеально, то що тоді?
При цьому в Аргентини один з найбільш вікових складів на турнірі. Середній вік команди становить 28.6 років – більше лише в тих же Перу та Чилі, які не пройшли далі групи. Та це зовсім не заважає команді конкурувати та домінувати, як і гра без Мессі (Лео пропустив останню гру проти Перу через травму, але до вирішальних матчів плей-оф повинен відновитись).
Доказом чудової форми всієї Аргентини є чудова форма її гравців. Лаутаро Мартінес забив на американських полях уже чотири голи та лідирує в бомбардирських перегонах. Лео Мессі навіть у двох матчах створив найбільше гольових нагод, ніж будь-хто інший на цьому турнірі. Еміліано Мартінес єдиним з воротарів має три кліншити, маючи відповідно стовідсоткову успішність сейвів (загалом шість).
Коротше, ця Аргентина все ще дуже грізна, тому і є фаворитом на перемогу в США.
Канада та Венесуела – головні несподіванки. Одні вперше вийшли в плей-оф, інші вперше виграли всі матчі групи
Якщо ви вирішили тільки зараз пожертвувати сном та переглянути в прямому ефірі матчі Копи, зосередившись на найсолодшому етапі, то рекомендуємо придивитись до збірних Канади та Венесуели. Обидві збірні проводять видатний для себе турнір.
Перед прийдешнім ЧС-2026, господарем якого Канада стане разом із США та Мексикою, збірна цієї країни переживає підйом. Сьогодні вона уже вважається третьою силою в Північній Америці (після тих же американців та мексиканців), обійшовши Коста-Рику. В пресі йшлося про це ще до Копа Америка-2024, але турнір тільки підтвердив думку.
Команда колишнього головного тренера «Лейпцига» та «Зальцбурга» Джессі Марша, який очолив її лише в травні, здивувала багатьох. Канадці змогли вийти з групи, програвши лише Аргентині у стартовому матчі, але потім сухо вигравши у Перу та так само сухо зігравши внічию з Чилі.
При цьому для Канади це дебютна участь в Копа Америка на тлі інших північноамериканських збірних. Відповідно, це перший її вихід в плей-оф. У цій команді на чолі з Альфонсо Девісом та Джонатаном Девідом однозначно щось є.
Те ж можна сказати про Венесуелу, але в дещо меншій мірі. Їхній вихід з групи не є аж такою несподіванкою, враховуючи, що команда до цього не раз таке робила. А от виграти всі три матчі в групі, а в одному з них навіть здобути вольову перемогу – таке венесуельцям вдалось вперше на Копа Америка.
Багато в чому це заслуга хоч і вікового, але все ще лідера Венесуели Саломона Рондона. 34-річний нападник відзначився гольовою дією в кожному матчі групи, забивши двічі та один раз віддавши асист.
Втім, сила цієї команди не стільки в атакувальних діях, скільки в оборонних. Венесуела – серед лідерів цієї Копи за кількістю виносів мʼяча, виграних володінь мʼячем у третині суперника, а її захисник Хон Арамбуру є лідером турніру за успішністю відборів.
США та Мексика – головні розчарування. Не вийшли навіть з групи
І ще раз про приготування Штатів до такого важливого для них ЧС-2026. Для країни критично, щоб її збірна гідно виступила на домашньому чемпіонаті світу, тому невдачі команди сприймаються її вболівальниками особливо болісно. Як от на Копа Америка.
Турнір був останньою такого роду підготовкою до ЧС, адже в найближчі два роки у США не буде матчів відповідної напруги – вони уже кваліфікувались на домашній форум через статус господаря. І ця підготовка вказала, що у команди є проблеми.
На Копа Штати стартували прекрасно, впевнено вигравши в першому турі у Болівії 2:0 з переможним голом свого лідера Крістіана Пулишича. Все непогано складалось спочатку і в наступній грі проти Панами, в якій вони повели. Але незабаром пропустили й дозволили супернику вирвати перемогу в кінці.
Матч проти лідера квартету Уругваю закінчився очікуваною перемогою фаворита й залишив США за бортом домашнього турніру. Це справедливо спровокувало розмови про відставку головного тренера Грегга Берхалтера.
Питання до його роботи висіли в повітрі ще до турніру. Йшлося про те, що талановите молоде покоління, яке є сьогодні в збірній США (це одна з наймолодших команд на Копа Америка разом з Канадою), тьмяніє в системі гри Берхалтера. Зняти претензії міг би переконливий виступ з виходом у пізні стадії плей-оф домашньої Копи. Та цього не сталось, а отже очікується зміна тренера.
У Мексики криза, схоже, ще глибша. Якщо Штати на останньому ЧС в Катарі з тим же Берхалтером хоча б вийшли з групи, то мексиканці не добрались до плей-оф як там, так і тут. Не допомогла навіть зміна головного тренера.
Різниця зі Штатами також в тому, що мексиканці їхали на Копу не з очікуваннями, а уже з кризою ідентичності. Збірна переживає зміну поколінь, про що свідчить те, що в Штати не поїхав один з минулих лідерів збірної Гільєрмо Очоа. Це очевидний курс на омолодження команди якраз в рамках підготовки до ЧС-2026.
Що стосується Копа Америка-2024, то зараз буде знайома ситуація. Мексика не вийшла з групи набравши чотири очки. Правда, й посіла не останнє, а третє місце, впустивши вперед Еквадор з такими ж чотирма балами через гіршу різницю голів. І це при тому, що мексиканці пропустили лише один гол в групі! Але й забити змогли лише раз.
Не дивно, що цю збірну Мексики називають чи не найгіршою в історії.
На Копа Америка виступають два представники УПЛ. Вони уже допомогли Панамі та Венесуелі вийти в плей-оф
Ерік Рамірес може й не виступає за київське «Динамо» останні два сезони, катаючись по орендах, втім, венесуельський форвард все ще на контракті у столичного клубу, тому будемо вважати його представником УПЛ. Тим паче є хороший привід.
У складі Венесуели Рамірес не є основним нападником, адже таким є Рондон. Тому в жодному з трьох матчів на Копа Америка він не виходив у старті, а в поєдинку другого туру проти Мексики взагалі не зʼявився на полі. Втім, свою мить слави 25-річний гравець отримав у останній грі проти Ямайки, коли вийшов на останні десять хвилин і голом зумів зробити перемогу своєї команди розгромною.
У Едуардо Герреро із «Зорі» ситуація не набагато, але краща в збірній Панами. 24-річний форвард, який також не є основним у національній команді, зіграв у кожному з трьох матчів групового етапу, а в останньому з них також відзначився голом. Тільки на відміну від Раміреса, цей мʼяч став переможним для його команди.
Ба більше, таким чином Герреро вперше відзначився за збірну своєї країни. З чим його і вітаємо. Можливо, вже у чвертьфіналі проти Колумбії побачимо Едуардо у старті.
Як завершили груповий етап і хто з ким зіграє у чвертьфіналі
І показуємо, як зрештою фінішували команди на груповому етапі.
В групі А, як ми вже згадували, очікувано перемогла Аргентина та неочікувано фінішувала другою Канада.
В групі В, окрім Венесуели та Мексики, відзначимо Еквадор, який і потіснив мексиканців з другого місця. Команду ведуть за собою два проспекти «Челсі» – 22-річний Мойсес Кайседо уже двічі ставав гравцем матчу на цьому турнірі, а 17-річний Кендрі Паес (приєднається до «синіх» наступного року) став третім наймолодшим автором голу в історії Копи, підтвердивши свій багатообіцяючий статус.
Група С прогнозовано підкорилась Уругваю, який виступає майже в режимі Аргентини. Три перемоги з трьох й лише один пропущений, але аж девʼять забитих, що є наразі найкращим показником на Копа. На вістрі команди Марсело Бʼєлси (так, Оскар Табарес уже не при справах) виблискує Дарвін Нуньєс, забивши по голу в перших двох турах та потіснивши Луїса Суареса.
Дещо несподівано групу D виграла не Бразилія, не змігши переграти в очній дуелі Колумбію, яка й посіла перше місце. Команда Дорівала Жуніора змогла виграти лише у Парагвая, хоча лідер команди Вінісіус Жуніор наче у формі, вже забив двічі. Можливо бракує травмованого Неймара, який підтримує команду з трибун.
У чвертьфіналах гратимуть наступні пари:
5 липня Аргентина – Еквадор
6 липня Венесуела – Канада
7 липня Колумбія – Панама
7 липня Уругвай – Бразилія
До організаторів Копа Америка не бракує претензій: команди скаржаться на газон, вузькі поля та слабку відвідуванність
Наостанок про висновки, які повинні зробити Штати як господар цієї Копи та найближчого ЧС. Поточний турнір виявив кілька ключових проблем, які по своїй суті зводяться до одного – турнір частково проходить на стадіонах НФЛ.
Загалом господарями матчів Копа Америка-2024 є 14 стадіонів. 11 з них є аренами, де базово виступають саме команди НФЛ. Тобто, це хоч і ультрасучасні споруди, але заточені під американський футбол. В чому проблема? По-перше, в розмірі поля.
Поле для американського футболу є вужчим, ніж для футболу. Стандарт для перших: 49 метрів у ширину. Мінімальний стандарт ФІФА для других: 64 метри.
Через це організаторам довелось шукати додатковий простір на НФЛ-стадіонах, щоб вписатись у мінімальні рамки. А це вже було не так легко, адже деякі стадіони будувались та проєктувались під американський футбол.
Ось наочне підтвердження того, що відстань від краю поля до рекламних щитів буває зовсім малою на цьому турнірі. Це матч Перу та Чилі на стадіоні AT&T Stadium в Техасі, який є домашнім для команди НФЛ «Даллас Ковбойз».
Інший повʼязаний з цим наслідок – вузьке поле більше допомагає командам захищатись та ускладнює позиційні атаки. Ось приклад з матчу Бразилії та Коста-Рики (0:0), який відбувся на стадіоні SoFi Stadium у Каліфорнії, де виступають команди НФЛ «Лос-Анджелес Ремі» та «Лос-Анджелес Чарджерс». Навіть візуально помітно, що відстань від лінії карного майданчика до бокової лінії менша, ніж ми звикли у європейському футболі.
Після гри головний тренер Бразилії Дорівал Жуніор сказав: «Хотів би звернути увагу на розміри полів [на турнірі]. Через це матчі будуть більш закриті, а команди, що захищатимуться, швидше виходитимуть у контр-атаки. Про це варто подумати».
Друга повʼязана зі стадіонами НФЛ проблема – покриття газонів. У половині з тих, що приймають Копа Америка, воно є базовою штучним. КОНМЕБОЛ вимагав, щоб усі арени мали натуральне покриття, через що американські організатори на час турніру встановили, де треба, шар з травою поверх штучки.
Вочевидь, це позначилось на якості такого покриття, адже чимало гравців поскаржились на його характеристики після матчів. Голкіпер Аргентини Еміліано Мартінез після гри з Канадою на Mercedes-Benz Stadium в Джорджії (домашня арена «Атланти Фелконз») сказав: «Стан поля був катастрофічним. Дуже нерівне. Ми повинні вдосконалюватися в цьому аспекті, інакше Копа Америка завжди буде нижчого рівня, ніж Євро».
Ну й третій нюанс випливає з розмірів стадіонів НФЛ. Оскільки мова йде про найпопулярніший вид спорту в США, арени мають відповідну величезну місткість. Але вона не відповідає ажіотажу навколо матчів Копа Америка.
Якщо середня місткість стадіонів на Копа Америка-2024 становить 60.6 тис глядачів, то середня відвідуваність ігор на турнірі – 46.8 тисяч. Якщо провести низькорейтинговий матч на величезній арені, то вийде ось така картинка з поєдинку Еквадору проти Ямайки на Allegiant Stadium у Неваді (домашня арена «Лас-Вегас Рейдерс»).
На стадіон місткістю 61 тисяча сидінь прийшло 24 тисяч глядачів.
В сумі все це уроки, які варто врахувати та пофіксити американцям до ЧС-2026, за проведення якого вони так довго боролись.
Фото: Candice Ward/Getty Images, Torbjorn Tande/Global Look Press, CONMEBOL Copa América, ALEJANDRO PAGNI/Global Look Press, DanielFerrari/Global Look Press
