Профайл кожного гравця збірної Грузії на Євро-2024
Грузини вперше вийшли на чемпіонат Європи
Tribuna.com публікує серію матеріалів Guardian Experts’ Network Euro 2024.
Журналісти з 24 країн Європи написали головне про свої національні збірні, щоб поближче вас з ними познайомити. Усі тексти в Україні будуть виходити тільки на нашому сайті, тому очікуйте багато цікавих матеріалів.
Профайл кожного гравця збірної Грузії написав Мамука Кварацхелія для Lelo.ge.
Воротарі
«Валенсія»
Дата народження: 29.09.2000
Син відомого грузинського голкіпера Давіда, молодий Гіоргі починав у найкращій команді країни – «Динамо» Тбілісі – але за чотири роки так і не зіграв жодного матчу. Він застряг у клубі як четвертий варіант, а тоді його відправили в оренду.
Спочатку в «Рустави», де він пропустив чотири голи у своєму дебюті, потім у «Локомотив» Тбілісі, де він пропустив ще чотири у своїй першій грі. Це була непроста поїздка, але його воїнське ставлення, ріст у 1,96 метра і справжній талант допомогли йому.
Кілька хороших виступів «Локомотива» в Лізі Європи привернули увагу скатів «Валенсії», зокрема матч проти іспанської «Гранади». Мамардашвілі підписали у ролі третього варіанта, але він повною мірою скористався, коли травми дали йому шанс у першій команді. Сьогодні він є перспективним гравцем із вартістю 35 мільйонів євро, його пов’язують з клубами АПЛ.
«Динамо» Тбілісі
Дата народження: 27.01.1986
У дитинстві Лорія уявляв себе форвардом, якого заохочував його вірний, постійно присутній батько на матчах і тренуваннях. Але тренер побачив інакше, поставив його у ворота, а решта вже історія.
Лорія пройшов шлях до найкращої команди країни – «Динамо» Тбілісі – та провів там 11 успішних років, перш ніж вирушити у дев’ятирічну подорож через Кіпр, Росію, Німеччину та назад. Сьогодні, попри статус ветерана, він все ще є гравцем «Динамо» та збірної. Лорія є фахівцем з пенальті і завжди дивиться в небо після сейвів, щоб подякувати Богу та своєму батькові, який помер кілька років тому. Він також не боїться піти в стик, і був вилучений у фіналі матчу плей-офф проти Греції після участі у масовій бійці.
«Карабах»
Дата народження: 29.04.1999
25-річний Гугешашвілі виступає за свій уже шостий клуб, і не безуспішно – «Карабах» тотально домінує в Азербайджані, а ще в березні ледве не вибив «Баєр» з Ліги Європи. Його шлях до цього моменту розпочався з першого закордонного переходу з тбіліського «Динамо» в польську «Ягеллонію», коли йому було лише 16 років у 2016-му. Зараз він міцно закріпився в «Карабаху» і цього літа буде надійною підтримкою для Грузії.
Його прізвище важко вимовити, тому він іноді робить послугу для закордонних коментаторів та дає їм альтернативу. Під час оренди в «Рекреативо» в Іспанії він наносив на футболку «Рачвелі», тобто представник його рідного регіону Рача.
Захисники
«Персеполіс»
Дата народження: 05.05.1991
Гвелесіані провів сім років у першій команді тбіліського «Динамо» перед тим, як переїхати до Ірану, де він також провів сім років, хоча й у чотирьох різних клубах. Мало хто міг би подумати, що він виграє чемпіонат, Кубок і Суперкубок у своїй новій країні – що він також зробив у Грузії – після свого дебюту за «Зоб Ахан» у 2017-му, коли його вилучили за дві жовті картки.
Він є міцним захисником із націленням на гол – на момент написання статті він має 25 м’ячів у 158 іграх Про-ліги Перської затоки. Гвелесіані є одним із несподіваних викликів на Євро, він не дебютував до того моменту, коли Віллі Саньоль викликав його на чемпіонат.
«Панетолікос»
Дата народження: 18.03.1996
Ще в 2015 році Табідзе так добре грав за тбіліський «Сабуртало», що вразив бельгійських агентів, і це призвело до переходу в «Гент». Але, на жаль, молодий захисник провів три роки у клубі Ліги Жупіле та не зіграв жодного матчу в стартовому складі.
Він поїхав до Росії і представляв «Уфу» протягом 5 років. Зіграв 90 ігор у всіх змаганнях, перш ніж знову спробувати щастя в Бельгії. Йому не пощастило в «Кортрейку», але після того, як він знову знайшов свою гру в «Динамо» Тбілісі, він став регулярним гравцем національної збірної. Покинувши «Динамо» у вересні минулого року, він перебрався в «Панетолікос», щоб отримати ігровий час і пробитися в команду Віллі Саньоля – і він зробив це.
«Слован»
Дата народження: 07.04.1987
Справжній лідер на полі та поза ним. У 2017-му Кашія, який тоді грав у Нідерландах за «Вітесс», одягнув райдужну пов’язку, щоб підтримати Національний день камінг-ауту, що призвело до насильницького протесту ультраправих біля штаб-квартири ФА Грузії. Грузинські фанати, медіа та політики підтримали його позицію, і наступного року, після того, як УЄФА присудила йому нагороду #EqualGame, він сказав: «Я вірю в рівність для всіх, незалежно від того, у що ви вірите, кого любите чи ким ви є… Я завжди буду захищати рівність і рівні права для всіх, де б я не грав».
У грудні 2018 року отримав президентський орден «Сяйво» з рук Георгія Маргвелашвілі. Він також заслужив оплески в півфіналі кваліфікації Євро-2024 проти Люксембургу, коли на поле вийшов колишній капітан збірної Грузії Джаба Канкава. Канкава не грав з 2020-го, тому Кашія передав йому капітанську пов’язку.
«Краковія»
Дата народження: 27.06.1995
Дядько Какабадзе Зураб був відомим у Грузії гандболістом, який згодом став президентом національної гандбольної асоціації, але маленький Отар більше любив футбол, що б не казав йому дядько. «На моїй вулиці ніхто не грав у гандбол», — сказав він. «Ми всі просто буцали м’яч між двома каменями».
Тоді він був форвардом, легко забивав, а коли виріс почав грати на флангах. Але тренер збірної Грузії U-17 Василь Майсурадзе помітив його потенціал грати у захисті, і зміна позиції принесла свої плоди. Какабадзе має надзвичайно потужний атакувальний потенціал на позиції правого захисника, він грав у клубний футбол в Іспанії, Швейцарії та Данії, а у 2021-му переїхав до Польщі у «Краковію».
«Аль-Охдуд»
Дата народження: 02.06.1992
Після 12 років на найвищому рівні в Росії та Україні він заробив інтерес клубів АПЛ, а у 2022-му покинув харківський «Металіст 1925» після російського вторгнення.
Кверквелія двічі ставав найкращим гравцем року у Грузії, тому його наступний крок викликав здивування: він вирішив повернутись на батьківщину та приєднатись до «Гагри» – переміщеної команди з Абхазії, що грає в Тбілісі через окупацію регіону Росією. Він запропонував грати за них безплатно, а також допомагати розвивати молодих гравців.
Після певного періоду він перейшов до «Нефтчі» з Азербайджану, а потім отримав вигідний контракт зі своєю нинішньою командою в Саудівській Аравії, де випробував свої навички проти Роналду. Соломон є цінним членом команди цього літа.
АПОЕЛ
Дата народження: 14.05.1995
Після чудового виступу на чемпіонаті Європи U-17 у 2013-му 18-річний Двалі перейшов у «Редінг» з латвійського клубу «Сконто», але проблеми з візою призвели до того, що він так і не потрапив до Англії.
Його повернули в оренду до «Сконто», а потім до турецького «Касімпаша», яким керує легенда Грузії Шота Арвеладзе. Після цього були переходи в німецькі, польські, російські та угорські клуби, перш ніж він прибув до кіпрського АПОЕЛ у 2022-му. Його форма там була настільки хорошою, що це принесло йому місце в команді цього літа.
Його ключовими якостями є сила, досвід і зручна звичка забивати голи. Він реалізував свій пенальті у переможному фіналі плей-оф проти Греції. Коли він щасливий, він любить виражати свою радість грузинським танцем. За ним варто спостерігати.
«Кремонезе»
Дата народження: 29.05.1998
Лочошвілі так добре зіграв на Євро-2017 U-21, що підписав контракт з київським «Динамо», але через три серйозні травми протягом року йому не вдалось заграти в Україні. Потів він провів час у своєму першому клубі «Динамо» Тбілісі та словацькій «Жиліні», перш як перейти до «Вольфсберга» з Австрії, який став трампліном до Серії А та «Кремонезе».
У 2022-му він потрапив у заголовки газет, коли допоміг врятувати життя австрійського гравця Георга Тайгля, який втратив свідомість після серйозного зіткнення та проковтнув язик. Інтуїтивне втручання Лочошвілі принесло йому нагороду ФІФА за чесну гру та Хрест Гідності від губернатора землі Карінтія.
«Шахтар»
Дата народження: 14.02.2001
Одна гра змінила для Гочолейшвілі усе. Раніше маловідомий гравець тбіліського «Сабуртало», він не привертав особливої уваги, поки не вийшов у складі збірної Грузії U-21 проти Англії 16 листопада 2021-го. Його блискуча всебічний прояв досяг свого піку, коли на 65-й хвилині він на високій швидкості пройшов крізь захист і забив вирішальний третій гол, який пізніше був названий ФА Грузії голом року.
Скаути та агенти зацікавилися ним, і минулого року він перейшов до українського «Шахтаря» та підписав п’ятирічний контракт. У своїй першій грі в Лізі чемпіонів проти «Барселони» в листопаді 2023-го, він знову відзначився асистом на єдиний гол та отримав місце в команді тижня Ліги чемпіонів.
Півзахисники
«Атланта Юнайтед»
Дата народження: 18.12.1994
Лобжанідзе був зосереджений на футболі з чотирьох років, тренувався зі старшими дітьми та батьком на вулиці, завжди присвячував себе вдосконаленню «дриблінгу та удару… Мені подобаються ці навички».
Це окупилося – у 2017-му він перейшов із тбіліського «Динамо» в данський «Рандерс», потім провів три роки в Туреччині, а минулого року перейшов до МЛС в «Атланту Юнайтед». Його хобі поза полем є татуювання – в нього набиті ангел, молот Тора, рік його народження та блискавка – та перегляд НБА.
«Для мене Кобе Браянт – це GOAT. Я виріс, спостерігаючи за Кобе. Зараз мій улюблений гравець – Джейсон Тейтум». У листопаді минулого року на стадіоні в Атланті він зробив пропозицію своїй дівчині, акторці Салі Кератішвілі. Вона сказала так.
«Панетолікос»
Дата народження: 27.10.1995
Син відомого грузинського гравця Василя Шенгелія каже, що завжди відчував, що йому судилося стати професіоналом. Його тато зробив усе, щоб це відбулося: перевіз сина з Кутаїсі тренуватися до Тбілісі та витрачав кожну вільну хвилину на те, щоб навчити його грати.
Результати були швидкими: Шенгелія незабаром став видатним гравцем на лівому фланзі тбіліського «Динамо», і після двох років, коли він забив безліч голів, Леван вирішив продовжити кар’єру за кордоном: спочатку в Туреччині, потім у Бельгії, а тепер у «Панетолікосі» у Греції. Він зробив величезний внесок у кваліфікацію Грузії на Євро-2024, але отримав серйозну травму ноги у вирішальному матчі плей-офф проти Греції. Завдяки інтенсивній реабілітації він довів, що достатньо здоровий, щоб потрапити у заявку.
«Динамо» Батумі (в оренді з «Динамо» Київ)
Дата народження: 18.11.2000
Батько Цітаішвілі Климентій був наймолодшим гравцем в історії грузинських чемпіонатів – він дебютував у вищому дивізіоні в 14 років. Георгій народився у 2000-му в Ізраїлі, де грав його батько, але виріс у Києві та грав на фланзі збірної України на всіх молодіжних рівнях, зокрема забив переможний гол на останній хвилині фіналу чемпіонату світу U-20 проти Південної Кореї.
Але коли прийшов час вибирати головну збірну, він сказав медіа: «Я пообіцяв дідусеві, що буду грати тільки за батьківщину моїх предків – Грузію». Після російського вторгнення він на правах оренди перебрався до польської «Вісли» (Краків), потім до «Леха» (Познань), а минулого року — до Грузії в «Динамо» Батумі.
«Штурм»
Дата народження: 26.03.1996
Найталановитіший із трьох братів-футболістів, Кітейшвілі розпочав професійну кар’єру в оренді у клубі свого рідного міста «Металургі Руставі» з тбіліського «Динамо», де життя професіонала було не зовсім таким, яким він його уявляв: у клуба зовсім не було грошей на зарплату, а тренувальний майданчик був без електрики та води. Але він піднявся і так.
Завдяки чудовим результатам він отримав шанс у першій команді «Динамо», коли повернувся. Отар його використав, виріс у дивовижного таланта і капітана команди, а також двічі став кращим молодим гравцем Грузії: у 2015-му та 2016-му. У 2018-му він переїхав до австрійського «Штурму», ставши одним із кількох гравців, яких преса назвала «грузинським Мессі». Досвідчений творчий талант.
«Базель»
Дата народження: 30.06.05
Талановитий підліток, який може зробити свій внесок цього літа. Сігуа грав на всіх молодіжних рівнях Грузії, був визнаний найкращим молодим гравцем країни в 2021-му, а в 2022-му віці 17 років дебютував за головний склад тбіліського «Динамо».
Його торішні виступи принесли йому п’ятирічний контракт зі швейцарським «Базелем». Травми та зміни тренера завадили його прогресу там, але майбутнє все ще виглядає яскравим. Він дебютував у міжнародній збірній у березні минулого року під час перемоги над Монголією з рахунком 6:1, і тренер збірної Грузії Віллі Саньоль зробив приємне порівняння. «Він схожий на Леона Ґорецку за своїм стилем: дуже діловий на полі, працьовитий і прекрасний як на свій вік. Він покаже, на що здатний».
«Вольфсберг»
Дата народження: 19.05.1997
27-річний Алтунашвілі є надійним та підхожим варіантом для команди, його двічі визнавали найкращим півзахисником вищого дивізіону Грузії. Той факт, що він поки зіграв лише кілька матчів, пов’язаний переважно з якістю конкуренції в півзахисті.
Минулого року він зробив свій перший перехід до іноземного клубу, коли приєднався до австрійського «Вольфсберга», і нещодавно розповів про те, як він почувався, пройшовши з Грузією на турнір цього літа. «Насправді важко передати словами, як багато це означає для нас як гравців, а також як громадян. Грузини без розуму від футболу».
Він особливо чекає на одну рік у груповому етапі: «Звичайно, буде надзвичайно цікаво, якщо Роналду дійсно зіграє проти нас. Але мушу визнати, що мій абсолютний фаворит – Мессі».
«Леванте»
Дата народження: 29.09.1999
Кочорашвілі провів лише два матчі – а загалом 44 хвилини – у вищому дивізіоні Грузії з «Сабуртало» до від’їзду з країни.
Спочатку він перейшов на правах оренди в іспанський клуб «Жирона», а потім на постійній основі у «Леванте» в 2019-му. Завдяки оренді у «Кастельйоні» він зарекомендував себе як гравець, що надійно тримає м’яч та по-творчому впливає на гру. Георгій виділявся у матчах плей-офф за Грузію перед турніром цього літа. Він забив свій удар в серії післяматчевих пенальті у фіналі проти Греції – і коли Грузія перемогла, він був єдиним гравцем, який стояв нерухомо в центрі поля, широко розплющивши очі, не вірячи в те, що щойно сталося.
«Вотфорд»
Дата народження: 29.08.1999
Чакветадзе народився в Тбілісі в родині біженців з Абхазії, а перші кроки у футболі робив у «Норчі Динамоелі», перш ніж вступити до академії «Динамо». Його талант був очевидним, і після чудового виступу на Євро-2017 U-19 він став мішенню для багатьох найкращих клубів.
Спочатку він перебрався в бельгійський «Гент», а потім у «Вотфорд», спочатку на правах оренди у 2023-му. У «Генті» йому дали футболку з номером 7, улюбленим номером його героя Кріштіану Роналду. Є фото, на якому Чакветадзе хлопчиком дивиться на Роналду широко розплющеними очима на відкритті академії «Динамо» в 2013-му. Через 11 років він знову зіткнеться з ним віч-на-віч, цього разу на полі.
«Бордо»
Дата народження: 15.01.2001
Давіташвілі лише 23, а він уже грав за 8 клубів – починав у Грузії з тбіліського «Динамо, а потім через Росію потрапив до Франції. Його завжди високо оцінювали, він потрапляв у списки вундеркіндів, але йому завжди важко влаштуватись на одному місці. Однак його чотирирічна угода з «Бордо» та серйозна форма на сьогодні свідчить про те, що це могло змінитись.
Його батько Суліко грав у різних клубах, зокрема «Мераніл Тбілісі», де одним із його одноклубників був Бадрі Кварацхелія, чий син Хвіча цього літа приєднався до Суліко у заявці збірної. Суліко був відомий як «Абреза», що означає «короткий пістолет», на честь його невисокого зросту (1.62 м) і його вбивчого удару.
КСУ «Крайова»
Дата народження: 06.05.2001
Пристрасть дідуся надавалаенергії для Меквабішвілі, і його виступи помітив тренер «Динамо» Тбілісі, який і запросив його на перегляд до клубу. Цим тренером був Суліко Давіташвілі, батько Зуріко, який цього літа грає в одній збірній з Меквабішвілі.
У перші дні в академії Меквабішвілі грав на позиції правого захисника, потім пробував себе у центра захисту, перш ніж його перемістили на позицію опорного півзахисника. Там він дійсно засяяв. На цій позиції він пробився у першу команди «Динамо», а потім переїхав в Румунію до КСУ «Крайова» на початку цього року.
Окрім того, він великий фанат баскетболу.
«Лех»
Дата народження: 29.05.1992
Ніколоз «Ніка» Квеквескірі народився в Гальському районі Абхазії на півночі Грузії. Коли йому було півтора року, Росія окупувала територію, тож його родина втекла до поселення для біженців у Зугдіді.
Там він ріс у важких умовах, але в п’ять років він вперто вирішив грати у футбол, і відтоді усі бачили, як він тягав із собою величезну сумку на тренування. Він пам’ятає тих, хто допомагав йому в дорозі. Одного разу, коли водій автобуса відмовився везти його додому, тому що він був занадто брудним, а інший водій сказав йому: «Гей, хлопче, поклади щось, щоб накрити сидіння, і сідай у мій автобус, я скоро їду».
За минулі роки він побудував титуловану кар’єру в Грузії, Казахстані, Азербайджані, а тепер і в Польщі. Ніка зіграв понад 50 матчів за збірну Грузії, але не забив жодного голу. Окрім цього, є одна важливе але: фінальний переможний удар у серії пенальті в фіналі плей-оф кваліфікації Євро-2024 проти Греції.
Форварди
«Наполі»
Дата народження: 12.02.2002
«Кварадона» походить із великої футбольної сім’ї – не лише гравців, і в двох арбітрів ФІФА та одного медіа офіцера УЄФА (автор цих профілів). Його дід Мамія був зіркою «Скурі Цаленджиха» та майстром ударів через себе. Його тато Бадрі був неодноразовим чемпіоном у Грузії та Азербайджані, а сам Хвіча став найкращим гравцем Серії А в сезоні 2022/23 і найкращим спортсменом Грузії в 2024-му. Нічого з цього могло б і не статися, якби його мама Мака не брала його на тренування за будь-якої погоди, поки Бадрі тренував за кордоном.
Молодшому брату Хвічі, 14-річному Торніке, також пророкують успіх. Кварацхелія теж надихає: перед перемогою в плей-офф він зібрав молодших гравців у роздягальні і сказав їм: «Хлопці, ми молоді, але в нашій команді є ветерани… Для них цей шанс останній, щоб зіграти в великий турнір… Давайте грати за них, давайте грати за нашу країну і виграємо цей матч».
І деякі ключові дрібниці: Кварацхелія — одне з найпоширеніших прізвищ країни, яку походить з часів, коли найкращими коровами Грузії були корови Кварацхелії. Але після окупації СРСР у 1921-му приватні господарства були ліквідовані, а знамениті корови зникли.
«Карлсруе»
Дата народження: 03.10.1994
Зівзівадзе розпочав кар’єру в тбіліському «Динамо», провів там чотири роки, в основному в резерві, попри те, що забив 47 голів у 50 матчах одного сезону та 23 голи у 21 грі у наступному.
Йому знадобилися оренди в Грузію та Данію, щоб отримати шанс потрапити в першу команду «Динамо». Він повернувся туди з оренди в «Есб’єргу», де забив 28 голів в усіх турнірах. Але переїзд не став постійним: його знову відправили у «Торпедо» Кутаїсі та три клуби в Угорщині, і зрештою він потрапив до друголігового «Карлсруе».
Його форма та забивний інстинкт роблять його фаворитом Віллі Саньоля, і два голи у перемозі в півфіналі плей-офф кваліфікації над Люксембургом показали чому.
АПОЕЛ
Дата народження: 10.01.1993
Ще хлопчиком Квілітая забив у кожній грі Dana Cup – одного з найбільших молодіжних турнірів у світі, але датські скаути не думали, що він має достатньо для того, щоб розвиватись далі. Натомість він продовжив грати у другому ешелоні Грузії з нині неіснуючим «Саско» Тбілісі.
У 19 років він став першим гравцем другого дивізіону, якого завербував іноземний клуб, коли переїхав до Угорщини в «Дьор». У 2015-му він приєднався до найкращого клубу Грузії – тбіліського «Динамо» – та забив в середньому 1 гол за матч, а потім пішов у «Рапід» з Австрії, «Гент» з Бельгії та «Анортосіс» на Кіпрі. Він приєднався до нинішнього клубу АПОЕЛ у 2021-му, став капітаном і демонстрував стабільні результати.
Зараз, коли йому 30 років, він принесе багато досвіду команді на Євро-2024.
«Метц»
Дата народження: 31.10.2000
Коли Футбольна асоціація Грузії та гучна медіа-кампанія нарешті переконали народженого у Франції Мікаутадзе обрати їх як свою національну команду у 2021-му, його мати написала відкритого листа. «Дуже дякую за вашу підтримку. Для Жоржа це дуже важливо, і він пишається тим, що ви і ваші колеги, родичі, друзі і вся Грузія з ним». Сам Жорж сказав: «Віллі Саньоль подзвонив мені, і ми поговорили. Він сказав мені, що спостерігає за мною вже деякий час і йому подобається моя гра – це мене порадувало. Зі мною вся родина. З дитинства я мріяв захищати честь національної збірної своєї країни».
Він приєднався до «Аякса» з «Метца» за 16 мільйонів євро минулого року, але не зміг показати реального впливу. Зараз він відновив свою форму в оренді у «Метці, і тепер за ним слідкує низка топклубів.
Усі профайли гравців групи F
Фото: Федерація футболу Грузії
