«Золоте покоління» Бельгії – все. Закономірний фінал десятирічного шляху
Їхня гра, як пісні Stromae – весела мелодія, але сумний текст.
Так вже сталося, що у європейському футболі бельгійці завжди були в тіні своїх сусідів. Нідерланди частенько могли собі дозволити не брати на великі турніри зірок, обираючи між топами. Для Бельгії ж частіше було важче зібрати команду, яка б могла просто пройти кваліфікацію.
У 2014-му ситуація змінилася, старіючі Нідерланди сходили зі сцени, а молода бельгійська команда була готова вражати світ.
За іменами це було без перебільшення «золоте покоління». Кожних два роки вболівальники чекали мінімум фінал, але кожного разу знаходився хтось кращий. У матчі 1/8-ї чемпіонату Європи проти Франції стало зрозуміло, що «золоте покоління» завершило свою одіссею.
Хоча можна сказати, що це сталося ще в Катарі, коли команда тоді ще Роберто Мартінеса не вийшла з групи. «Ми надто старі», – говорив де Брюйне. Але для офіційної констатації кінця треба було зіграти на Євро-2024.
Фантастичний склад, хороша лава запасних, але у вирішальних матчах все одно перемагають не вони. Я довго думав, що ж мені нагадує гра «золотого покоління» збірної Бельгії – і зрозумів, що це творчість найпопулярнішого бельгійського репера Stromae. За веселими мелодіями, під які кожен з нас хоч раз в житті танцював, ховаються сумні меланхолійні тексти про несправедливість світу, життя без батька та сповідь алкоголіка, що розійшовся з дружиною.
Здавалося, що «золоте покоління» теж було приреченим на успіх, але коли вдаєшся в деталі, то розумієш що не все так просто. Бачиш десятилітню ворожнечу між Куртуа та Де Брюйне, помічаєш як найталановитіший гравець команди до 30 років остаточно обирає бургери та тусовки, коли Ромелу Лукаку стабільно забуває про те, як забивати голи у важливих матчах. Це одна все довга, красива, але сумна пісня Stormae.
Перед Євро-2024 не можна було точно спрогнозувати провал Бельгії, хоча я намагався, але все пішло за поганим сценарієм, не найгіршим, як в Катарі, але поганим. Команда втратила безліч шансів, програвши Словаччині. Не пощастило, буває. Але хіба Лукаку колись щастило на ЧС чи Євро за останні 10 років? Він забив неймовірну кількість голів у кваліфікаціях, але наставав час нарешті робити різницю на великих турнірах, а він не влучав у ворота, потрапляв у офсайди, робив все, але не те, чого від нього чекали.
Бельгія весело розібралась із румунами, показавши, що проти них на цьому турнірі не вміє грати лише одна команда, і прагматично зіграла з Україною. Кевін де Брюйне проти Румунії нагадав себе зразка найкращих ігор за «Сіті», щоб знову стати блідою тінню з Україною. КДБ так і не став для збірної тим, ким був Бейл для Вельса або Модрич для Хорватії. Нестабільність Кевіна – це одна з причин, чому вони так і не виграли жодного турніру з цим поколінням.
З французами були шанси, команда грала дисципліновано, але 37-річний Вертонген просто не дотягнув. Бельгія далеко не найстарша команда цього Євро, але зміну поколінь варто було б проводити раніше і радикальніше, адже там вже є хлопці, які готові робити гру. Можливо, за іменами це буде «срібне покоління», але за результатом воно цілком може стати золотим.
Фото: Global Look Press/Bruno Fahy/Keystone Press Agency/Panoramic/Keystone Press Agency
