Іспанія на цьому Євро – кайф. Нарешті не «тікі-така», віра у молодих вінгерів і шалений пресинг
Неочікувано найкраща поки команда турніру.
Від редакції: текст написаний після другого туру групового етапу та не враховує статистику третього, але стиль гри збірної Іспанії не змінився.
«Ніхто на Євро-2024 не кращий за збірну Іспанії, але нам потрібно продовжувати наполегливо працювати», – слова Луїса де ла Фуенте після яскравої не за рахунком, а за грою перемоги над Італією.
Напевно, доведеться погодитися з тренером, адже попри увесь скептицизм щодо вибору складу та песимістичні прогнози його команда приємно дивує на турнірі.
Іспанія після групового етапу за загальною симпатією точно десь на рівні Німеччини та Португалії, які теж доволі впевнено провели свої матчі. Однак «фурія роха» виділяється тим, наскільки сильно змінилася та як нарешті відійшла від старих принципів, які не працювали.
В Іспанії тепер немає «контролю заради контролю» – грають вперед і вперше з 2008-го поступилися за володінням м‘яча
Іспанія взагалі почала це Євро з унікальної для себе події – розгромила Хорватію 3:0, поступившись за володінням м‘ячем (47% проти 53%). Востаннє таке було ще у фіналі 2008-го з Німеччиною, а серія налічувала 136 ігор.
Звучить фантастично, так. Проте у цьому криється відмінність команди де ла Фуенте від його попередників – тенденцію підтверджує й статистика у порівнянні з Луїсом Енріке та провальним ЧС-2022 з вильотом від Марокко в 1/8 фіналу:
➡️ основна та найпоказовіша річ – майже вдвічі менше пасів;
➡️ при цьому точність у сьогоднішньої команди гірша – бо більше ризикують та грають в атаку, а не роблять ставку на «стерильне» володіння;
➡️ на це вказує графа пасів з просуванням – активніше йдуть вперед;
➡️ ну і частка довгих пасів – це про гнучкість, чого іспанцям на останніх великих турнірах явно бракувало.
Також варто звернути увагу на розподілення пасів (не дивуйтесь, що у вас разом не сходиться сукупно 100%, бо з поперечних передач враховуються лише ті, які виконані на 12+ метрів):
Тобто одразу помітно, як зміщено акцент на гру вперед (28% та 29% проти 23%) та наскільки менше стало перекатувань поперек поля.
Окрім цього, Іспанія контролює м‘яч значно вище. Ось, наприклад, середні позиції на полі:
А ось приклад, як команда затискає суперника на чужій половині. Навіть Італію:
І загалом фронтменами у збірній є вже не центральні півзахисники, а гравці флангу, під яких все підлаштовується.
У де ла Фуенте велика довіра до своїх молодих вінгерів – Вільямс та Ямаль мають надзвичайно комфортні умови
Звісно, центральні півзахисники досі відіграють важливу роль, однак вони тепер не єдина опція, на яку можна сподіватися. Де ла Фуенте віднайшов баланс – якщо хавбеки відіграють своїх суперників у центрі поля, то далі не впираються в стіну, а шукають на флангах вінгерів, які чудово використовують простір.
Це два молодих таланти:
⭐️ зліва 21-річний Ніко Вільямс з «Атлетіка», якого торгують провідні команди АПЛ за клаусулу у 58 мільйонів євро (зокрема «Челсі»); ⭐️ 16-річний Ламін Ямаль з «Барселони», який після тренувань збірної сідає робити уроки до школи.
Вони мають повну свободу:
◾️ не зобов‘язані працювати на захист, повертаючись у низькі позиції (про причини цього – згодом);
◾️ тримають ширину та приймають паси у простір, а не у боротьбу;
◾️ постійно роблять те, що вміють найкраще – обігрують 1 в 1 та протягують м‘яч.
Щодо останнього пункту, то обидва йдуть серед лідерів цього Євро.
(статистика після другого туру)
Ямаль з Вільямсом встигли видати по одному класному перформансу. Вінгер «Барси» запалював проти Хорватії – став наймолодшим гравцем в історії Євро та віддав асист на Карвахаля. А ще тричі пробивав по воротах, виконав 4 обведення та допустив лише 4 втрати.
З Італією ініціативу на себе взяв Вільямс та не давав спокою флангу Ді Лоренцо – 6 обведень, результативний простріл на автогол (ВІДЕО), влучання у каркас, 5 навісів, 33 (!) єдиноборства, з яких виграв третину.
Солідна перевага Іспанії у тому матчі за усіма показниками – це заслуга взаємодії вінгерів та центру поля. Нагадаємо, що свій єдиний удар у площину воріт Італія нанесла аж після 70-ї хвилини. У «фурії рохи» – загалом 8 (з 20 спроб проти 4).
Головний сюрприз – пресинг. В Іспанії він, здається, найагресивніший серед усіх збірних Євро
Це відповідь на питання, чому де ла Фуенте взяв на Євро такий дивний склад та чому вінгерам у підсумку не треба багато працювати на оборону позаду.
Сьогоднішній підбір виконавців дозволяє коучу вимагати від них перманентний високий пресинг – немає зірок, які лінуватимуться на полі. Натомість є футболісти, які чітко виконують вимоги. Ті ж Вільямс з Ямалем – у них достатньо фізичної готовності, щоб створювати тиск на чужій половині (і це, ймовірно, легше, ніж багато бігати туди-сюди, коли команда перелаштовується у середній блок).
Те саме стосується позиції форварда – Альваро Мората окрім свого гольового чуття (найкращий бомбардир Іспанії в історії Євро та у топ-3 загального рейтингу) теж багато працює без м‘яча.
На нього якраз покладені регулярні вибігання на голкіпера:
Щодо загальних принципів, то не вдаватимемося в деталі – просто треба зазначати, що він організований та агресивний. На цьому Євро поки ніхто більше не грає у такому сміливому стилі:
Де ла Фуенте по-новому розкрив деяких гравців – Фабіана, Ле Нормана та навіть Кукурелью
За такого футболу відповідно по-іншому засяяли кілька футболістів.
Центр поля – знову страшна сила іспанців. Проте якщо з Родрі та Педрі було все зрозуміло (за умови, що гравець «Барси» встигне набрати кондиції після травми), то Фабіан показав, чому має довіру тренера.
Статус основного гравця «ПСЖ» у Луїса Енріке – це насправді вже ознака класу, але Руїсу потрібно було довести його поза французькою лігою та специфічною ігровою системою. Він класно впорався – в обох матчах відіграв на дуже високому рівні, а проти хорватів записав гол+асист. М‘яч – топовий після сольного проходу на лінії карного (ВІДЕО).
Навряд хтось очікував, що центрбек «Сосьєдада» нагадуватиме праймового Серхіо Рамоса. Якщо до його партнерів по захисту (Начо та Лапорта) й виникали певні претензії, то до Ле Нормана – мінімум.
Найголовніший приклад. На появу Кукурельї у старті за наявності Алекса Грімальдо вболівальники реагували десь майже так само, як на фінальну заявку де ла Фуенте у перші дні. Мовляв, ви бачили, як Марк виступає за «Челсі»?
Кукурелья ж вкотре продемонстрував, що слабкі перформанси – це проблема лондонської команди та її системи, а не індивідуально кожного з футболістів. 24 виграних єдиноборств з 33 у двох матчах та сумарно 27 відборів/підборів (21 проти Італії – !!!) виглядають неймовірно.
Саме тому весь твіттер веселиться на повну:
💬 «Челсі» зробив пропозицію збірній Іспанії у 100 мільйонів фунтів за Кукурелью. Іспанська федерація відповіла, що він досі є їхнім гравцем та повернеться після Євро».
***
Як гадаєте, чи зможе Іспанія повністю реалізувати цей свій потенціал на турнірі?
Фото: Віталій Вітлео/Tribuna.com, інфографіка Tribuna.com, скриншоти трансляції MEGOGO, ddp media GmbH, Meng Gao/Alamy Live News
