Іспанія везе дивний склад на Євро: вже давно не «дрім-тім», дідусь Навас та 30-річний дебютант з «Бетіса»
А раніше не боролися за Гарначо та Браїма Діаса.
Збірна Іспанії їде на Євро-2024 у доволі дивному стані – викликає скептицизм та багато питань щодо кадрових рішень, не виглядає явним фаворитом, як це бувало зазвичай, і взагалі теоретично претендує на звання розчарування турніру.
Розбираємось, звідки взагалі серед вболівальників та в інфопросторі з‘являються такі наративи. Спойлер: вони не безпідставні.
Команди з 5-8 місця Ла Ліги мають більше представників у збірній, ніж перша четвірка – чемпіонів у складі лише 6
Перше, на що одразу треба звертати увагу – склад іспанців на Євро. Навіть не стільки на прізвища самих футболістів, як на клуби, які вони представляють:
Цікава тенденція, оскільки колективи з 5-8 місця таблиці поточного сезону Ла Ліги («Атлетік», «Сосьєдад», «Бетіс» та «Вільярреал») мають більше представників, ніж 1-4 позиції («Реал», «Барселона», «Жирона» та «Атлетіко») – 10 проти 8.
З «Сосьєдада» викликано аж 5 гравців, але місце у старті гарантоване лише центрбеку Робену Ле Норману, з «Атлетіка» – 3, два з яких потенційно у старті (Ніко Вільямс та Унаї Сімон).
Звісно, це не тільки проблема вибору тренера, а загалом ситуації в іспанському чемпіонаті, зокрема у топклубах. У «Реалі», наприклад, давно передові ролі не дістаються місцевим виконавцям, а «Барселона» на тлі своїх проблем у не таких обсягах готує талановиту молодь з Ла Масії (яка не губиться після кількох років «овацій» та гри на високому рівні або не страждає на травматичність). Однак відсутність футболістів «Жирони» та лише один гравець з «Атлетіко» – цікава історія.
І загалом чемпіонів у складі всього 6 – трофей ліги цього сезону взяли тріо «Реала» (Дані Карвахаль, Хоселу та Начо), Алекс Грімальдо у «Баєрі», Родрі у «Манчестер Сіті» та Фабіан Руїс у «ПСЖ».
Якщо порівняти з іншими збірними, то Іспанія насправді не найгірша за рівнем клубів (місцями у топ-5 лігах):
Це пояснюється тим, що в Італії та Англії мало гравців виступають в іноземних чемпіонатах – тож заявки заповнюють «Крістал Пелес» та «Наполі» з 10-го місця, тим самим псуючи статистику.
Колись за такою стратегією іспанці взяли Євро-2008 – але за іменами той склад був значно потужнішим
Ба більше, колись зі схожим підходом до вибору футболістів дебютне для країни Євро взяв Луїс Арагонес у 2008-му – викликав людей з «Мальорки», «Хетафе», «Бетіса», «Сарагоси» та «Валенсії» з «Атлетіком», які фінішували 10-11-ми.
А от у 2012-му Вісенте Дель Боске мав у розпорядженні багато гравців з часів праймового протистояння «Реала» та «Барселони»:
Навряд ці одинадцятки за іменами можна порівняти зі складом Іспанії на Євро-2024 – тоді це були збірні зірок, коли сьогодні під цей такий підходять хіба що… Родрі та 16-річний Ламін Ямаль.
Не виключено, що новий коуч Луїс де ла Фуенте може побудувати якраз команду-зірку та здивувати усіх в Німеччині. Втім, перегляд матчів його колективу не дає такої впевненості, а перед турніром він зробив багато дивних кадрових рішень.
Де Ла Фуенте залишив поза заявкою багато хороших кандидатів – але взяв Айосе Переса, Вівіана, Ферміна та 38-річного Наваса
Серед усіх 26 футболістів одразу 6 стали якщо не відвертим сюрпризом, то як мінімум сумнівною ставкою коуча:
✅ Дані Вівіан. 24-річний основний центрбек «Атлетіка», який лише у березні дебютував за збірну та тепер має 2 матчі;
✅ Хесус Навас. Вхідні дані говорять самі за себе – 38 років, влітку хотів завершувати кар‘єру. Передумав – дограє до зими, а тоді обійме посаду у менеджменті;
✅ Фермін Лопес. 21-річний атакувальний хавбек «Барселони», який на момент відсутності епідемії травм програвав конкуренцію;
✅ Ферран Торрес. Схожа історія – у лютому травмувався (вибув на доволі довгий період), а після цього двічі вийшов у старті «Барси» у Ла Лізі. Його виклик можна було б зрозуміти, якби тренером досі був Луїс Енріке, а дівчиною вінгера – донька коуча. Але це у минулому;
✅ Айосе Перес. Найдивніша поява, бо 30-річний вінгер «Бетіса» дебютував за збірну у спарингу перед Євро-2024 – і поїде на турнір;
✅ Марк Кукурелья. Можливо, суперечлива кандидатура для цього списку, враховуючи непоганий кінець сезону «Челсі», але причини вважати його присутність неочікуваною існують.
Річ не у тому, що ці гравці слабкі чи не заслужили. Їхній виклик був би цілком зрозумілий, якби бракувало конкуренції на кожну з позицій. Проте це не так – достатньо порівняти резерв Іспанії на Євро з тими виконавцями, які опинились за бортом.
Чи ризикнув би хтось сміливо поставити на те, що команда зліва обіграла б команду справа?
Виділяються наступні імена:
❌ Педро Порро. Основний правий фулбек «Тоттенгема», стабільно провів сезон в АПЛ. Не потрапив навіть у розширену заявку, поступившись дідусю Навасу;
❌ Лукас Васкес. Якщо не Порро, то був варіант з універсалом «Реала», який непогано активізувався навесні та солідно допоміг мадридцям;
❌ Пау Торрес. Виходить, що лівоногий центрбек четвертої команди АПЛ < захисник саудівського «Аль-Насра»;
❌ Пау Кубарсі. А 17-річний талант «Барселони» гірший варіант як запасна опція під перспективу, ніж Вівіан;
❌ Мігель Гутьєррес. Напевно, найбільша несправедливість, що і робить виклик Кукурельї дивним – фулбек «Жирони» провів феноменальну кампанію;
❌ Алейш Гарсія. Капітан сенсації розіграшу Ла Ліги теж пролетів повз;
❌ Маркос Льоренте. По-перше, це універсалізм та чергова опція на правий фланг захисту, де є Навас. По-друге, й у центрі поля досвідчений двожильний хавбек «Атлетіко» міг поборотись за місце в складі.
Іспанія останнім часом ще регулярно втрачає цінні кадри – не боролася за Браїма Діаса та Гарначо
Незрозумілих рішень вистачає й у виконанні місцевої федерації футболу – вони не борються за талановитих гравців, яких кличуть інші збірні. Два найяскравіших свіжих приклади – Браїм Діас з «Реала» та Алехандро Гарначо з «Манчестер Юнайтед».
Діаса роками намагалося переконати Марокко, але він відмовляв – чекав на шанс проявити себе в іспанській команді та запалював у «Мілані». Терпець увірвався тоді, коли Браїма повернув «Реал» – а він і там класно себе показав та за відсутності травмованих гравців на деякий час навіть став лідером.
Діас у підсумку залишився з одним матчем за «Фурію роху» у товариській грі з Литвою у 2021-му та тепер представляє кольори африканської збірної.
Щодо Гарначо, то він майже все життя провів в Іспанії поблизу Мадриду та пройшов академію «Атлетіко», маючи статус одного з найбільших талантів країни (трохи пограв за U-18). Потім за 500 тисяч євро його забрав «Манчестер Юнайтед», у якому Алехандро стрімко дістався до основи… а іспанці знову повелися пасивно, відпустивши його у збірну Аргентини, з якою у футболіста значно менше зв‘язків. Південноамериканці виявилися хитрішими – вінгера викликали у розширену заявку у 17-річному віці, показавши, наскільки хочуть бачити у себе.
Ці двоє на Євро-2024 точно не завадили б, чи не так?
Фото: інфографіка Tribuna.com, твіттер збірної Іспанії, Morocco World News, United in Focus
