Словаччина – дуже сучасна команда: як вона перемогла Бельгію та до чого готуватись збірній України
Грає у короткий пас та потужно пресингує.
Збірна України продовжує свої виступи на Євро-2024. Наступним суперником у групі буде Словаччина. Цей матч – дуже важливий з турнірних перспектив команди Сергія Станіславовича Реброва, і він не буде легким. Хоча «соколів» багато хто вважає середнім опонентом за європейськими мірками, але цей колектив має свої переваги.
Саме про них і поговоримо у цьому матеріалі. На що треба зробити акцент нашому тренерському штабу та як протидіяти хлопцям Франческо Кальцони.
У відборі Словаччина фінішувала лише нижче Португалії, зате успішно грала з усіма іншими
Кваліфікацію Словаччина не пройшла, а пролетіла. В першому турі зіграла в нульову нічию з Люксембургом, а далі двічі програла Португалії, вигравши сім інших матчів. Та й загалом, якщо брати всі результати з початку 2023 року, команда програла лише тричі, включно з матчами із «лузітанами».
Загалом у складі збірної Словаччини не так багато спірних позицій:
Голкіпер. Наразі невідомо, на кого саме поставить Франческо Кальцона – Мартіна Дубравку чи Марека Родака. Обидва воротарі грають у АПЛ, а також активно чергувались у товариських матчах цього року. На Бельгію вийшов Дубравка.
Правий захисник. Петер Пекарік, відомий своїми виступами у «Герті».
Лівий захисник. Давід Ганцко – один з лідерів «Феєнорда» і збірної. Враховуючи, що він має досвід виступів як центральним, так і лівим захисником, тренерський штаб цілком може зробити ставку на його користь.
Центр захисту. Безальтернативним виглядає Мілан Шкриняр, а в парі з ним зіграє Деніс Вавро з учасника плей-оф Ліги чемпіонів «Копенгагена».
Опорна зона. Станіслав Лоботка відіграє ключову роль в півзахисті як «Наполі», так і національної збірної. Йому вдається ефективно зв'язувати захист та атаку, а також виконувати великий обсяг чорнової роботи.
Атакувальні хавбеки. Ондрей Дуда відомий шанувальникам німецької Бундесліги, а зараз виступає у «Вероні». В свою чергу Юрай Куцка є чи не найбільш досвідченим гравцем у складі команди, виступав за неї ще на ЧС-2010.
Вінгери. Лукаш Гараслін раніше виступав за «Сассуоло», а зараз грає за празьку «Спарту». В парі з ним нерідко виходить Томаш Суслов – талановитий футболіст з українським корінням, який скоро може піти на підвищення з «Верони». Втім, у стартовому матчі з Бельгією тренерський штаб довірився Івану Шранцу зі «Славії», і саме він забив переможний гол.
Форвард. На цій позиції є певні питання, але враховуючи динаміку відбіркового циклу, ставка має бути зроблена на Роберта Боженіка з «Боавішти». Він грамотно вміє відкриватися у штрафному майданчику і є достатньо мобільним.
Словаччина намагається грати у короткий пас, а також добре вміє карати суперника на вільному просторі
Необхідно зазначити, що другий суперник збірної України на груповому етапі робить ставку на короткі передачі. Комбінації у декілька дотиків для нього не рідкість, а в складі є багато гравців, що філігранно вміють реалізовувати це і швидко рухати м'яч вперед.
Словаччина намагається насичувати середню третину, а також виманювати опонента в пресинг, щоб потім розбити його передачами, в першу чергу завдяки центральним захисникам. У білд-апі часто беруть участь два центрбеки, а також воротар.
Якщо протилежна команда не має наміру високо пресингувати, то «соколи» нерідко використовують наступний паттерн – хтось з ЦЗ входить у простір, а потім переводить м'яч на фланг, де намагається створювати ізоляції для вінгерів чи крайніх захисників.
У разі високого пресингу з боку суперника в білд-апі допомагає хтось з крайніх захисників:
Втім, загалом латералі знаходяться у більш високих позиціях.
Команда не робить особливу ставку на володіння м'ячем, головним завданням для неї є якомога швидше дістатися фінальної третини.
Вона вміє добре атакувати глибину. Враховуючи, що захисний блок колективу Сергія Реброва часто знаходиться високо, треба готуватися до покриття великої кількості простору за спинами. Якщо центрбеки будуть грати вище, їм точно потрібна буде підстраховка.
Особливу увагу треба приділяти тому, як Словаччина насичує зони завершення. Хоча в неї немає стабільного бомбардира, але за рахунок ривків туди форварда, вінгерів або когось з півзахисників вдається створювати моменти після кросів. Особливо небезпечною є зона ближньої штанги, куди вривається хтось з гравців. Саме таким чином вдалося забити двічі у матчі з Вельсом.
Після втрати м'яча команда намагається якомога швидше повернути його, а також вміє добре адаптуватися під суперника
Словаччина переважно захищається в середньому блоці. Ситуативно може пресингувати високо, але в основному це стосується епізодів, в яких вона знаходиться близько до воріт суперника, не часто висмикується вперед в інших ситуаціях – все через бажання зберігати компактність для ефективного контрпресингу. Якщо вона втрачає м'яч, то намагається максимально швидко повернути його собі, а досягати успіху у цьому компоненті їй допомагає взаємодія гравців в рамках структури 4-4-2, що може трансформуватися у 4-5-1 або 5-4-1:
В моменти високого пресингу вона як правило намагається орієнтувати суперника у фланг, де більша вірогідність щільно накрити його та відібрати м'яч:
Той, хто прочитає все написане вище, може сказати: «Десь я це вже бачив». Не дивно, тому що тренером команди є Франческо Кальцона, який донедавна поєднував посади у збірній Словаччини та «Наполі». Він доклав руку до успіхів двох класних команд минулого і початку нинішнього десятиліть. В обох випадках Кальцона відповідав за гру в обороні. Ідея полягає в тому, щоб робити головним орієнтиром м'яч, в залежності від його положення обирати оптимальну позицію, а також зберігати приблизно однакову дистанцію між собою.
В цьому відношенні Словаччина багато в чому схожа на італійську команду. В її інструментарії захисних дій є різні відмички, але головними залишаються контрпресинг та компактність. Вона може як зустрічати високо, навіть персонально, так і відходити у середньо-низький блок та вже тоді активувати тиск.
Це необхідно проговорити, тому що однією зі слабкостей збірної України є вихід з-під високого пресингу. Згадайте хоча б перший матч з Північною Македонією у відбірковій групі. Дилемою може бути і те, кого випустити у центрі поля – досвідченого, але з кожним роком менш швидкого в плані реакції Тараса Степаненка, чи молодого, але більш динамічного Володимира Бражка. У разі сценарію, де колектив Кальцони буде намагатися тиснути на нашу збірну вже у білд-апі, роль опорних півзахисників може бути дуже важливою.
Втім, говорячи про гру Словаччини в обороні, треба згадати і її слабкості. Якщо вдається пройти першу лінію пресингу і швидко циркулювати м'яч, вона є вразливою у перехідних фазах – через високі позиції латералів можуть виникати епізоди, в яких центральні захисники залишаються 1 в 1 з опонентами. Або виникають розриви в лініях, куди також теоретично можна увірватися і створити небезпечні моменти.
Можливо, у верхових єдиноборствах буде важко поборотися з Міланом Шкриняром і компанією (3-тє місце за кількістю успішних дуелей вгорі серед усіх учасників відбору), але завдяки комбінаціям низом і вмінню того ж Артема Довбика нав'язати силову боротьбу можна переграти їх у швидких атаках.
До речі, це може бути дійсно серйозною проблемою для команди Франческо Кальцони, тому що в товариському матчі з Норвегією Оскар Бобб та компанія створювали солідні моменти, нереалізацію яких можна пояснити хіба що невезінням. Наприклад, коли вона погано контролювала глибину:
Тому це точно потрібно взяти на замітку. Схожі епізоди по ходу матчу точно мають виникати.
Стандарти – ще один козир Словаччини, а в команді є майстри дальніх ударів
У відборі «соколи» забили 5 голів після кутових – найбільше серед всіх разом з Португалією. Оформили таку ж кількість м'ячів з-за меж штрафного майданчика, більше лише у Франції.
До чого це ми? Збірна України пропустила три голи у кваліфікації після дальніх ударів, наприклад, від Букайо Сака у стартовому матчі на «Вемблі». Згадуємо товариську зустріч з Польщею – два м'ячі після кутових і один після подачі/удару Петра Зелінського. Ці сильні сторони Словаччини добре накладаються на слабкості нашої національної команди.
Крім того, небезпека в плані ударів здалеку може йти від різних гравців – центрального захисника Давіда Ганцко, півзахисників Станіслава Лоботки, Юрая Куцки, Роберта Мака, Лукаша Гарасліна.
Важливим буде грамотно робити крок вперед в захисті – не висмикуватися з лінії завчасно, щоб не створювати коридорів для вривань, але і не відходити занадто глибоко до власного штрафного майданчика. В іншому разі може бути схожа ситуація на гол Еліфа Ельмаса у відборі, коли йому дали підготувати і завдати дальнього удару.
З Бельгією Словаччина грала сміливо – перший тайм майже еталон, в другому почала допускати багато моментів, сівши у низький блок
Від команди Франческо Кальцони чекали подібної гри з Бельгією, але реальність все одно перевершила очікування. Мова не про те, що вона домінувала, притискала суперника до його штрафного майданчика тощо, а успішність реалізації тактичного плану.
Найцікавішим було те, як Словаччина грала без м'яча. Колектив Доменіко Тедеско не можна назвати королем пресингу, у відборі вони були навіть не в першій десятці за PPDA, але вміють накривати високо, коли потрібно, вмикати інтенсивний режим. Наступний опонент збірної України був до цього готовим.
Застосовував високий пресинг і перекривав лінії для передач:
Саме це дозволило йому забити переможний гол. Затиснули на фланзі, змусили віддавати ризиковану передачу і в підсумку, перехопивши м'яч, вразили ворота Куна Кастельса:
Застосовував ротацію позицій, щоб долати тиск Бельгії. Наприклад, у цьому епізоді Ондрей Дуда опускається ближче до воротаря, витягує за собою Амаду Онана, через що звільняється простір в опорній зоні, куди зміщується Станіслав Лоботка, таким чином створюючи лінію передачі. В підсумку Словаччина в декілька передач дісталася фінальної третини. Епізод не завершився небезпечним моментом, але сама ситуація доволі показова:
В захисті сідали у компактні 4-1-4-1 або 4-5-1:
Хорошим варіантом в такій ситуації є гра 1 в 1, що продемонстрував Жеремі Доку. Декілька разів вінгер успішно розбирався на обмеженому просторі, один з таких епізодів завершився ударом Ромелу Лукаку з близької відстані:
В другому таймі Бельгія зробила висновки і почала грати інакше. Перш за все, агресивніше пресингувала. Намагалася накривати Словаччину у білд-апі, змушувати її помилятися, у першій половині зустрічі команді Франческо Кальцони вдавалося ефективніше виходити з-під тиску, але тепер через втому і структурні зміни суперника це було робити все важче.
По перерві Кевін Де Брюйне опускався глибше, крайні захисники давали ширину, а вінгери йшли у напівфланги. Це змушувало «соколів» реагувати, розриватися між декількома гравцями:
Вони почали все більше помилятися. Епізод нижче відбувся ще в першу двадцятихвилинку, але їх було достатньо і потім:
Тепер моменти з другого тайму. Де Брюйне виконує передачу з глибини, центральний захисник висмикується за Ромелу Лукаку, звільняється простір, звідки Леандро Троссар завдає удару по воротах:
Неточна передача воротаря, перехоплення і сейв захисника на лінії воріт:
Ще один епізод, але тут треба робити акцент на тому, що захисники загубили орієнтири у штрафному майданчику, а також були занадто пасивними. Мілан Шкриняр за декілька секунд до другого незарахованого голу Бельгії в матчі подивився на Лукаку за спиною, але ніяк на це не відреагував. Давід Ганцко також не завадив форварду вдарити по воротах:
Коли Словаччина не могла нормально дійти до штрафного майданчика, вона переходила на тактику дальніх ударів.
Це може бути певним дзвіночком перед наступними матчами в контексті слабкостей цього колективу.
Чого Україні чекати від матчу зі Словаччиною?
Можна описати два сценарії розвитку подій:
1️⃣ Збірна Словаччини намагатиметься грати сміливіше, створювати небезпеку на флангах з метою розтягнення нашої лінії захисту. Україні доведеться відповідати середнім блоком, а іноді сідати і у низький, щоб мінімізувати можливість суперника атакувати на просторі, а також не залишати крайніх захисників 1 в 1. Враховуючи, що Юхим Конопля та Олександр Зінченко нерідко підіймаються вище, їм буде потрібна підстраховка. Відповідно зросте навантаження на центральних захисників.
Також у разі, якщо «синьо-жовті» змушені будуть опускатися ближче до своїх воріт у деяких епізодах, виникає ризик дальніх ударів суперника або кросів. Але позитивом є те, що в такій грі Україна матиме можливість задіювати Віктора Циганкова, Михайла Мудрика та інших швидкісних футболістів у контратаках.
2️⃣ Словаччина гратиме більш компактно у схемі 5-4-1 чи 4-5-1 і віддасть ініціативу команді Сергія Реброва. Нашій збірній важко грати з опонентами, що захищаються у середньо-низькому блоці, де менше можливостей втекти на ривках або знаходити вільні коридори. Прикладом є матч з Боснією у стиках. Крім того, тоді вже Україна буде вразливою до контратак.
Втім, такий розклад виглядає більш привабливо, тому що дозволить бути на м'ячі більшу кількість часу та диктувати свої правила.
