«Даллас» – у фіналі НБА вперше за 13 років. Кай та Лука знищили найкращий захист ліги
Закрили всі питання у п’ятому матчі, влаштувавши погром у Міннеаполісі.
Дискусію про те, чи є Лука Дончич та Кайрі Ірвінг найкращою парою захисників в історії НБА, офіційно відкрито.
Словенський чарівник та ветеран-дриблер, який пройшов повне коло – від першого піка драфту та чемпіона з «Клівлендом» до найбільш токсичного гравця покоління і знову на вершину – вивели «Даллас» (з всього лиш п’ятим посівом!) у третій в клубній історії фінал найсильнішої ліги світу.
Зробили це вони у настільки домінуючому стилі, наскільки це взагалі можливо: забрали фінал Заходу із «Міннесотою» на виїзді (виграли усі три поєдинки серії в Міннеаполісі, до речі), познущавшись над обороною найкращої за статистичними метриками захисної команди сезону з чинним та чотириразовим DPOY Руді Гобером у складі.
Це дійсно було знущання – взагалі нічого з того, що пробували робити на власній половині майданчика баскетболісти «Тімбервулвз», не працювало.
Одним реченням події вирішальної п’ятої зустрічі можна викласти наступним чином: у першій чверті Лука перестріляв «Міннесоту» в соло (20 очок проти 19), а далі за справу взявся Кай, набравши 32 бали за три наступних ігрових відрізки. Але воно не розкаже усієї історії.
✔️ Вже у першій чверті Дончич, який прийняв поразку в четвертій зустрічі персонально, забивав ось такі м’ячі з лого:
✔️ Спроби Ентоні Едвардса побігати персонально за Ірвінгом не просто забрали в зіркового захисника «Тімбервулвз» останні сили на атаку (він знову не був агресивним попереду, набравши значну частину своїх 28 очок джамперами після великої перерви) – вони й безпосередньо в захисті нічим не допомагали:
✔️ Розбивати дабл-тіми проти Луки в центрі майданчика допомагав Дерек Лайвлі – аж занадто крутий у цьому плей-оф, як на 20-річного центрового-новачка (в нього три асисти на влучні дальні кидки):
✔️ А коли «Міннесота» вже від відчаю почала провокувати Луку на проходи під Гобера, траплялось ось таке:
З цієї тотальної домінації склалися 29-очкова перевага після першої половини і «+36» по ходу третьої чверті – в «Тімбервулвз» не було жодного шансу. Все майже одразу пішло не за їхнім планом (перший великий ривок, 1:17, був пропущений ще у стартовому відрізку), і команді Кріса Фінча просто довелось це прийняти.
Але успіх «Далласа», який востаннє був у фіналі НБА із Джейсоном Кіддом ще в ролі гравця (і здобув із ним свій поки що єдиний титул у 2011-му), не варто зводити лише до таланту двох фантастичних скорерів у задній лінії. За два роки після програного «Голден Стейт» фіналу конференції у 2022-му техасцям вдалося повністю перебудувати команду навколо Луки, зробивши її значно глибшою та сильнішою:
🔹 внутрішньосезонні трейди за Пі Джея Вашингтона та Деніела Геффорда чудово спрацювали у короткостроковій перспективі – після їхньої появи у стартовій п’ятірці «Маверікс» дійсно стали однією з найсильніших команд ліги (з 20 заключних матчів в регулярці підопічні Кідда виграли 16 та забрали вже три серії плей-оф);
🔹 Лайвлі та Джейден Харді – стіли з двох останніх драфтів. Якщо у Дереку не було сумнівів стосовно потенціалу – лише з приводу того, як швидко він почне його реалізовувати у дорослому баскетболі, – то знайти у другому раунді гравця, який матиме місце в плей-оф-ротації на стадії фіналу конференції, це безумовний успіх. Саме таких виконавців не вистачило, наприклад, «Денверу», який свою серію із «Міннесотою» програв у семи матчах;
🔹 і, звісно, неможливо не відзначати фантастичний прогрес Дерріка Джонса – із видовищного атлета з сумнівними навичками гри у баскетбол він перетворився на еталонного три-енд-ді-виконавця для сучасної НБА. Природні атлетизм та габарити натякали на те, що з часом він може стати непоганим руйнівником – але у цьому плей-оф він забиває понад 39% своїх дальніх кидків, що робить його двомільйонний контракт із грандіозним запасом найкращим у лізі за співвідношенням ціна/якість.
Від того, щоб цю миттєву перебудову (рік тому, якщо ви вже встигли забути, «Даллас» завершив регулярку навіть поза зоною плей-ін) почали розбирати у навчальних посібниках для генеральних менеджерів, «Маверікс» відділяє серія із потужним «Бостоном». Але у команди з Заходу точно будуть у ній шанси – на відміну від «Селтікс», хлопці Кідда грають в плей-оф-режимі вже півтора місяці, і після послідовних перемог над трьома з топчетвірки команд сильнішої з двох конференцій у лізі її складно буде чимось здивувати.
