«Дрім-шейк». Хакім Оладжувон - один із найбільш недооцінених гравців в історії баскетболу
«Моя найкраща історія, пов’язана з Хакімом, була у 94-му році, коли він отримував нагороду МВП сезону. Він чи не єдиний гравець в історії, який соромився її отримувати. Якщо ви подивитесь на відео того нагородження, то побачите, що він навіть не тримає її, а просто легко торкається. Бо він завжди казав, що це командна заслуга, а не його» - так легенда НБА Кенні Сміт описував людину, яка принесла йому два чемпіонські персні.
Багато хто називає драфт 1984 року одним із найвизначніших в історії баскетболу. Того року було обрано найкращого гравця в історії Майкла Джордана, найкращого асистента в історії Джона Стоктона та просто легенду баскетболу і вже баскетбольного медіа – Чарльза Барклі. Та багато хто забуває, що першим номером тоді обрали нігерійського хлопця Хакіма Оладжувона.
На жаль, сучасна баскетбольна історіографія не те, що не відносить Оладжувона до так званого «GOAT conversation», а й узагалі викидає його із числа топ-10 найкращих гравців в історії. Так, він лише двічі вигравав чемпіонство і всього один раз визнавався МВП сезону, але він дав баскетболу набагато більше, ніж нагороди. Він один із небагатьох, хто задав вектор розвитку баскетболу на роки вперед.
Цього року відзначається 30-річчя першого чемпіонства Г’юстон «Рокетс» у НБА. Тож давайте згадаємо того, хто створив цю казку для техасців.
Хакім вперше зіграв у баскетбол у 16 років, але це не завадило йому бути членом однієї із найвідоміших студентських команд в історії
Незважаючи на поширені стереотипи про Африку, Оладжувон народився у Нігерії у доволі заможній сім’ї. Статус батьків дозволив майбутній зірці НБА отримувати хорошу освіту та мати доступ до різних спортивних секцій. Через це Хакім з раннього дитинства займався різними видами спорту. Це був і гандбол, і волейбол, і футбол, де завдяки зросту він був воротарем. А з баскетболом він вперше познайомився аж у 16 років. Почавши займатись, він зрозумів що це те, чому він хоче присвятити своє життя.
Завдячуючи зв’язкам та статусу, його баскетбольні успіхи не залишились непоміченими, тому було домовлено, що він переїде в США для навчання в університеті Г’юстона, де зможе пограти за їх команду NCAA.
Поява африканського юнака викликала значний інтерес до його персони. Усі хотіли випробувати цього хлопця, який приїхав з «відсталого» континенту та взагалі почав займатись баскетболом лише декілька років тому. Один з партнерів Хакіма по команді згадував: «Чак Барклі перед грою з нами казав, що першим, що він зробить, буде данк через Оладжувона. Так, він зробив данк, але перед цим були п’ять блокшотів від нашого цетрового».
Команда Г’юстонського університету одразу завоювала серця глядачів. Тренер Гай Льюіс ставив дуже атлетичну манеру гри з акцентом на данки. На той час, на початку 80-х, це викликало величезний фурор, оскільки до 1976 року в NCAA взагалі були заборонені слем-данки. Саме через це та команда отримала назву «PHI SLAMA JAMA» та досі вважається однією із найбільш відомих команд в історії студентського баскетболу, навіть незважаючи на те, що вони жодного разу не виграли чемпіонат, двічі поступившись у фіналах Північній Кароліні Майкла Джордана та Джорджтауну Патріка Юїнга. А головним партнером Хакіма у тій команді була майбутня легенда НБА Клайд Дрекслер. І саме у коледжі Оладжувон отримав своє прізвисько «Hakeem The Dream», яке й досі входить у топи найкращих в історії.
Тож у 1984 році Хакім вирішив виставити свою кандидатуру на драфт НБА. Багато хто досі не розуміє, яким чином тоді майбутнього найкращого гравця в історії Майкла Джордана обрали не першим номером. Та вибір африканця вище Майка можна дуже легко пояснити. По-перше, перший пік тоді мав Г’юстон, який був лише за те, щоб залишити головну зірку коледжу у місті. По-друге, між командою НБА та студентською командою був дуже тісний зв’язок. У одному міжсезонні Хакіма спеціально відправили на тренування із одним із найкращих гравців НБА Мозесом Мелоуном, який тоді грав за «Рокетс». Тому у тренерського штабу була уся повнота інформації про молодого гравця. І по-третє, тоді в НБА діяло дуже просте правило на драфтах: «Завжди обирай високого хлопця». Якщо подивитись на вклад Хакіма у розвиток франшизи, Г’юстон зовсім не прогадав.
«Мене обрали вище за Джоржана, ви не уявляєте який це тягар відповідальності»
Потрапивши в НБА Хакім одразу взявся за справу, показавши себе елітним центровим, набираючи 20,6 очок та 11,9 підборів в середньому за матч у першому сезоні. Разом із 224 сантиметровим велетнем Ральфом Семпсоном вони утворили дует, що отримав назву «Вежі-близнюки». І лише наявність феноменального Майкла Джордана не дало змогу Оладжувону отримати звання найкращого новачка сезону. Хакім вже пізніше згадував: «Мене обрали вище за Джордана на дрфаті, ви навіть не уявляєте який це тягар відповідальності. Це завжди давало мені мотивацію бути кращим».
Та все ж, на початку кар’єри команда Оладжувона була успішнішою за «Буллс» Джордана. Вже у другому сезоні «Рокетс» у фіналі конференції пройшли «Шоутайм» від «Лейкерс» та вийшли у фінал НБА. Тренер «озерників» Пет Райлі так казав про Хакіма: «Ми робили все, що можливо. Ми кидали на нього 4 гравців. Але він просто дуже хороший баскетболіст». У фіналі 1986 року Г’юстон поступився одній із найкращих команд в історії «Селтікс» із Леррі Бердом та Кевіном Макхейлом.
Здавалося, у «Рокетс» все лише починається, але зовсім скоро все пішло шкереберть. У Ральфа Семпсона закінчились коліна, що не дивно для його зросту. Через це його обміняли. І в той час, коли у Джордана з’явилась довгоочікувана підмога у вигляді Скотті Піппена, Хакіму довелось декілька років тягнути команду самотужки. Г’юстон якщо виходив у плей-оф, то неодмінно відлітав у першому раунді.
Все дійшло до того, що у сезоні 91-92 «Рокетс» навіть не вийшли в постсезон. Оладжувон почав публічно скаржитись на відсутність допомоги та те, що йому не доплачують. Кульмінацією був конфлікт, із клубом, коли той звинуватив Хакіма у симуляції травми та відсторонив від ігор. На щастя ситуацію вийшло зам’яти під час 14-годинного перельоту в Токіо в літаку, в якому летіли африканець та власник Г’юстона.
Після цього справи команди пішли угору. Клуб зміг підсилити свій склад дуже сильними гравцями такими як Кенні Сміт, майбутній 7-разовий чемпіон НБА Роберт Оррі, Сем Кассел та Вернон Максвелл. І вже з сезону 92-93 «Рокетс» знову стали грізною силою в НБА.
Дуже багато людей впевнені, що чемпіонства Г’юстона сталися лише завдяки «відпустці» Джордана, але це не так. Хакім просто знищував усіх суперників
Провівши вже майже 10 років у головній баскетбольній лізі планети, багато журналістів та вболівальників почали задавати питання: чи дійсно Хакім гідний першого номера драфту, на якому його вибрали? Джордан на той час вже взяв 3 чемпіонських персня, а Оладжувон й досі мав лише один фінал НБА і той програний.
І ось Майкл Джордан «завершує» кар’єру та йде у бейсбол. Здавалося, це ідеальний момент, щоб показати себе. І Хакім це зробив.
У сезоні 93-94 «Рокетс» стали справжнім контендером, маючи другий найкращий показник у лізі по кількості перемог, а Оладжувон, маючи 27,3 очка, 11,9 підборів, 3,6 передач та 3,7 блокшотів в середньому за матч заслужено отримав нагороду МВП та найкращого захисника сезону. До речі в історії лише 3 гравці, які отримували ці нагороди в одному сезоні – Янніс Антетокумпо, Майкл Джордан та Хакім Оладжувон.
Не дивно, що у тому сезоні Г’юстон без особливих проблем дійшов до фіналу, маючи лише одну складну серію із Фініксом, яка розтягнулась на 7 матчів. У фіналі «Рокетс» протистояли дуже агресивним «Нікс» на чолі із Патріком Юїнгом та Петом Райлі. По ходу серії техасці поступались 2:3, але все ж змогли вирвати дві останні гри та закрити серію в 7 матчах. Хакім, який нарешті повернув Патріку Юїнгу борг за програш у фіналі NCAA, заслужено став МВП фінальної серії. І цей показник: виграш МВП сезону, найкращого захисника та МВП фіналу є єдиним в історії НБА та не підкорився досі нікому.
Наступного сезону «Рокетс» воз'єднали старих друзів по коледжу, отримавши Клайда Дрекслера, який перейшов із Портленда, щоб нарешті виграти перстень. Того сезону Г’юстон посередньо провів регулярку, кваліфікувавшись до плей-оф лише із 6 місця на Заході. А ось уже постсезон був бенефісом домінації Хакіма над іншими топовими великими того часу.
Так у першому раунді Оладжувон обіграв Карла Мелоуна у 5 матчах. У наступному раунді у 7 матчах він пройшов Фінікс із Чарльзом Барклі. А у фіналі конференції Хакім просто принизив чинного МВП Девіда Робінсона, якого він наглухо закрив, віддавши лише 2 матчі в серії. А у фіналі наш герой «зводив до школи» молодого Шакіла О’Ніла та Орландо, забравши серію в 4 матчах.
Саме той рік показав наскільки Хакім є крутим гравцем. Тому більшість помиляється, що «Рокетс» виграли лише через відсутність Джордана. Досі багато хто вважає, що у гіпотетичній серії «Буллс» було просто ніким би захищатись про Оладжувона.
На жаль, сезон 94-95 став останнім топовим в для Г’юстона. Наступного вони вирішили повторити трюк, запросивши ще одну зірку, якою став Чарльз Барклі, утворивши першу в історії «суперкоманду». Але це банально не спрацювало. І більше «Рокетс» до цього часу не виходили в фінал НБА.
Так чим же такий крутий Хакім Оладжувон?
Для багатьох може здатися банальною розповідь про кар’єру Хакіма, але головне не його нагороди, а те що він умів на майданчику і що він дав грі у баскетбол. А цього у Оладжувона більш ніж достатньо.
Завдячуючи заняттю футболом, Хакім мав дуже гарну координацію ніг. Через це його недаремно називають найкращим гравцем в історії по роботі ніг. Вже завершивши кар’єру, він достатньо часто проводив тренувальні табори, де навчав майбутніх зірок НБА саме роботі ніг. Тільки подивіться як плавно він рухається у свої 50 і яким дерев'яним на його фоні виглядає Леброн Джеймс.
Крім того, Хакім справедливо визнаний одним із найкращих гравців в історії по роботі у «фарбі» та пості. Він мав чи не найбільший Арсенал фінтів та обманних рухів. Серед вболівальників давно ходить думка, що якщо щось називають твоїм іменем, це робить тебе по справжньому великим. Так було і зі славнозвісним «Дрімшейком» - одним із найбільш крутих рухів в баскетболі.
Не варто забувати й те, що Оладжувон був одним із найкращих в історії на обох кінцях майданчика. Тут треба згадати, що він один із 4 гравців за усю історію НБА, яким покорилась головна статистична лінія – квадрупл-дабл. Хакім й досі є лідером по кількості блокшотів в історії. І хоча він виграв звання найкращого захисника сезону лише двічі, починаючи з минулого сезону ця нагорода носить саме його ім’я.
Якщо говорити про командні досягнення, то «Рокетс» запам’ятались не лише «бек-ту-бек» чемпіонствами, але й тим, що стали такою собі передтечею сучасного 3-очкового баскетболу. Хоча Хакім все ще був класичним центровим, але він дуже прокачав свій пас. А у поєднанні із тим, що майже всі у складі Г’юстона вміли кидати 3-очкові, це привело до того, що у чемпіонські роки «Рокетс» викидували найбільше 3-очкових кидків серед усієї НБА. Так, це далеко не ті цифри, що є зараз, але для того часу це було одкровенням. Сем Кассел згадував: «Ми особливо не робили ніяких тактичних заготовок на матчі. Якщо Хакіма прикривав один гравець, він легко з ним розбирався. Якщо на ньому здвоювались, він скидував на лінію і це гарантовані 3. Але було й таке, що він забивав і на здвоюваннях».
Можливо, Хакім Оладжувон не має стільки чемпіонств, як Білл Рассел чи Майкл Джордан, не грав за великі клуби, як Карім чи Меджік, не володів такими навичками трештоку, як Леррі Берд, але своїм внеском у гру він заслужив на те, щоб входити у пантеон найкращих гравців в історії баскетболу.
