5 футболістів збірної України які найбільше розчарували на Євро-2024
Більшість – легіонери.
***
Україна стає першою командою в історії Чемпіонатів Європи, яка набравши чотири очки не змогли вийти з групи. Ви здивовані? Я особисто – ні. Тільки ми так можемо. Ми провалили лише один матч на турнірі в Німеччині та поплатилися за це. Наша збірна провела емоційно-ідеальну гру проти словаків та створила багато проблемів зірковим бельгійцям.
Проте, є футболісти в синьо-жовтій команді, на яких я розраховував. Я думав, що їх гра допоможе нам, прийнамні, вийти з групового етапу. Виконати задачу мінімум – не вдалося. Винуваті – всі. І тренер, і його штаб, і футболісти. Я виокремив п'ять гравців, які не змогли показати свій рівень у такий важливий, для збірної, час.
До людських якостей півзахисника «Арсенала» у мене немає жодних питань. Він підтримує круту атмосферу в збірній, він чудово виконує роль гравця, який допомогає адаптуватися молодим в команді. Зінченко – унікальний футболіст, який виріс з маленького Сашка, якого випускав Фоменко ще на Євро-2016 до справжнього чоловіка, який бере на себе відповідальність.
Зінченко не боїться виходити до журналістів та говорити, що ми – обісралися. Він називає речі своїми іменами. Але на Євро-2024 – Зіна провалився. Його привози в матчі з румунами, його незрозумілий рух в протистоянні проти Словаччини – оцінюю із жирним знаком мінус. Зінченко навіть проти Бельгії вийшов та грав завжди назад. Скутий в діях, обережний Олександр явно не той, якого я хотів бачити.
Капітан збірної повинен був вести за собою, а не грати постійно назад. 27-річний футболіст провів далеко не найкращий сезон в АПЛ. У нього була важка травма, він встиг відновитися перед Євро, але оптимальної форми – не набрав. Зінченко не показав і 10% того гравця, яким був буквально ще два-три роки тому.
Гравець «Шахтаря» отримав величезну довіру від тренерського штаба. Ребров дав відіграти Судакову всі три матчі у складі збірної на Євро. Плеймейкера такого рівня у нашій збірній ще ніколи не було. Судаков – величезний талант. Але його зірка згасла на полях у Німеччині.
Поки всі кричали, що «Георгій себе продає», я бачив величезний потенціал. У грі проти бельгійців він мені сподобався найбільше. Особливо останні хвилини у виконанні Судакова просто неймовірні. Він мав хороший шанс стати національним героєм, якби забив у ворота Кастельса. Але цього не сталося і його яскравий спалах проти команди Тедеско не перекриває жаху в матчі проти румунів та навіть словаків.
Судаков не показав з себе футболіста, який коштує більше 40 мільйонів. «Наполі» давали за нього такі гроші, зі слів Палкіна, і потрібно було домовлятися. Після такого Євро-2024 у виконанні Судакова я не знаю хто зможе його придбати за більшу суму. Це треба шукати таких самих «функціонерів», як у «Челсі». Судаков не показав на що справді здатен і тепер «Шахтарю» потрібно підключати усіх інсайдерів світу, аби продати свою зірочку за ті гроші, які вони планували до Чемпіонату Європи.
3. Андрій Лунін
У мене більше питання до Реброва, а краще до Худжамова. Останній якраз відповідає за воротарську позицію в збірній. Не знаю чим керувались тренери, які ставили Андрія на перший матч Євро-2024. Лунін приїхав до збірної останнім, провів лише один спаринг проти Молдови. Роботи у нього не було, тому це звичайне тренування.
Лунін приїхав також після хвороби через яку пропустив фінал Ліги Чемпіонів. Його сезон у складі «галактікос» – найкращий в кар'єрі. Анчелотті повірив в Луніна, а той віддячив крутою грою. Проте, наприкінці сезону український воротар зіткнувся з чималими проблемами. А тут його вирішили випустити в першому турі проти Румунії.
Попри втішання Зінченка після першого пропущеного голу, Андрій поплив. І та поразка стала вирішальною для нашої команди в груповому етапі. Лунін пропускав, майже, все що летіло в ствір воріт. На мою суб'єктивну думку, при виборі воротаря зіграло не ім'я Луніна, а ім'я клубу за який він виступає. Найбільше вражає такий вибір на фоні неймовірно сильного виступу Анатолія Трубіна в товариському матчі проти Німеччини. Тому, не тільки Ребров має нести відповідальність за такий необдуманний вибір голкіпера.
Ще один гравець у якого абонемент на потрапляння до стартового складу. Якби жахливо не грав Матвієнко – він все одне буде починати гру. Микола провалив відбір на Євро-2024. Він привозив ледь не кожного матчу та робив це навіть у матчах плейоф. Матвієнко – це просто кошмар для нашої збірної. Попри його зусилля, ми все таки вийшли на турнір.
І Микола вирішив, що цього мало. У «Шахтарі» він зіграв, напевно, найкращий сезон. Знову акцентую вашу увагу, що всі гравці, які будуть в цьому списку – провели шикарний клубний сезон. А ось із збірною – це зробити не вдалося. В УПЛ Матвієнко і забивав, і віддавав. У збірній – привозив та створював нам проблеми.
Досі в мене перед очима матч проти збірної Румунії і його незрозумілий пас на Луніна. Він секунди три стояв на м'ячі поки віддав передачу на голкіпера. Він, як і Зінченко не змогли втримати позицію, коли ворота Трубіна вражав словак Шранц. Дивує безальтернативність тренерів. Невже немає кращого? Вибачте, але Сваток показав, що він точно не гірше Матвієнка. У нас є Денис Попов, який також привозить. Але його не викликають у збірну, а Миколі ці помилки пробачають раз за разом. Якісь дивні подвійні стандарти.
1. Артем Довбик
Головне розчарування нашої збірної – кращий бомбардир Ла Ліги. Знаменитий «Пічічі» не очікував, що проти нього на Євро будуть грати настільки щільно. «Жирона» на усі 100% вгадала із трансфером Артема. Він ідеально вписався в команду Мічела та став головною ударною силою. Довбик – провів найкращий сезон закордоном серед усіх українців за останні років 15-20 точно.
Але що там по Євро? Напевно, Довбик, як інші наші легіонери банально втомилися. Вони віддали забагато сил в клубах, а на збірну їм не вистачило. Як і Судаков, Довбик грав кожен матч. Незважаючи на свої провали. Наш форвард нічого не зміг створити проти румунів та взагалі не вразив своєю грою проти словаків. Його інертність на полі мене особисто дратувала. Він не бігав, не боровся, він просто чекав м'яч.
У матчі проти бельгійців Довбик мав декілька хороших шансів, але пішов з Чемпіонату Європи з нулем в рядку забитих голів. Захисники суперників показали, як потрібно грати проти Артема. Вже в новому сезоні йому буде важко здивувати когось своїми скіллами. Найбільше моїх надій було саме на нашого забивного таранного нападника, але він на Євро нагадував бліду тінь самого себе в Ла Лізі.
***
Варто зрозуміти лише одне: мої очікування – мої проблеми. Ми набрали те, що заслуговували в такій групі. Насправді, боляче так вилітати, знаючи коли є команди, які вийдуть навіть з 3 очками.
Можливо, УЄФА потрібно подумати і спробувати взяти хокейну систему? Нараховувати за перемогу в основний час 3 очки, а потім прибрати нічию взагалі. Давати 2 очки за перемогу в овертаймі чи серії пенальті. Тоді ми на таких великих турнірах будемо бачити менше матчів по типу Румунії та Словаччини.
Пишіть в коментарі до цього посту як ви ставитеся до цієї ідеї та хто з українців найбільше розчарував саме вас? Можливо, ви зі мною не погоджуєтесь – пишіть та аргументуйте. Мені буде цікаво почитати.
Підписуйтесь на телеграм канал автора.
