Не хороніть завчасно шанси України на Євро-2024. Виходити з групи із складнощами – наш стиль
Ми програли битву, але не війну.
***
З дуже болючої поразки стартувала збірна України на Євро-2024. Підопічні Реброва, майже, без шансів поступилися румунам. Тепер вихід з групи вже не такий очевидний, як розписували наші вболівальники до початку турніру. Потрапивши в одну з найлегших груп, ми вкотре самі собі придумали проблеми.
Але не потрібно хоронити команду завчасно. Україна досі зберігає хороші шанси на вихід бодай з другого місця. Звичайно, для цього потрібно, щоб склалося багато сценаріїв, але про них давайте пізніше. Зараз пропоную розібрати три аспекти над якими нам усім потрібно задуматись.
Переляк наших футболістів потрібно чимось лікувати, а Ребров повинен переосмислити кого і як використовувати
70% володіння м'ячем протягом матчу – чудовий показник. Якби сказав класик: «поки в нас м'яч – нам не заб'ють». Проте гра з Румунією показала зовсім інше. Ми знову допускались простих помилок, за які нас миттєво карали. Знаєте, було відчуття, що після фарту з Боснією та Ісландією до нашої збірної повинен був повернутись бумеранг. І так трапилося, що він зробив це саме в першому турі Євро-2024.
Збірна Реброва дуже багато пропускала першою у відборі. Не хочу переходити на особистості, але Микола Матвієнко частенько робив все, щоб Україна пропускала. Хоча, це більш суб'єктивна думка, бо всі знають, що у пропущеному голі винувата уся команда.
Наставник синьо-жовтих також не зумів вилікувати переляк першого матчу на великому турнірі. При Блохіні, при Фоменку та навіть при Шевченку перші матчі на таких змаганнях ми проводили не так яскраво, як хотілось б. Ми знову пропустили першими, ми знову грали дуже обережно та боялися румунів. Стерильний контроль м'яча та гра без загострення повинна була закінчитись саме розгромною поразкою.
Для мене не зрозумілий вибір Реброва. У своєму пості, де я прогнозував стартовий склад на матч проти румунів, я намагався вибирати футболістів виходячи з логіки. Проте, наш коуч на все це відверто начхав. Спочатку він обрав Луніна, який збавив оберти після хвороби, а потім випустив Довбика подивившись на його регалії в Ла Лізі. Звісно, по іменам залишити таких зірок на лаві запасних – дуже сміливо, але справедливо. Що Трубін, що Яремчук достойно себе показали в плейоф та спарингах перед поїздкою до Німеччини. Чому вони не вийшли? Бо так захотів тренер. Це його рішення і його відповідальність. Думаю, що Сергій Станіславович повинен переосмислити свій вибір та зробити ставку не на зіркові імена, а на працю у матчах.
Ми завжди починаємо турніри з проблемами, а потім героїчно виправляємо свої помилки
Згадайте усі попередні Чемпіонати Європи. На домашньому турнірі ми старанно відігравалися в матчі проти шведів. Про Євро-2016 взагалі говорити не хочеться. Команда Фоменка провела, напевно, найгірший великий турнір в історії національної збірної. Євро-2021 почалося для нас з поразки проти нідерландців, але тоді ми грали набагато краще, аніж проти румунів.
Наша збірна вже заточена на такий стиль. Не можемо ми не без помилок просто виходити з групи. Нам обов'язково потрібно собі ускладнити життя до неможливого, а потім намагатись вилізти з ями. На Євро-2021 так і трапилося, коли ми програли в третьому турі австрійцям та чекали поки інші збірні нам подарують путівку в 1/8. Зараз ситуація може бути ідентичною. У нас в групі вже немає Англії та Франції, як в 2012. Проте є аналоги Польщі та Північної Ірландії.
Перед турніром я в голові тримав думку, що саме проти Словаччини та Румунії нам буде найважче грати. Навіть проти бельгійців буде не так складно. Збірна провалила два завдання – створити моменти та надійно обронятися. Румунія на нас не тисла, а всі м'ячі ми забили самі собі. Все це – через страх помилитись. Цей переляк тягнеться шлейфом за нашою командою ще з часів Блохіна.
Збірна зараз перебуває у важкому стані. Головне – дати хлопцям забути цю гру і підійти до наступної гри в кращому емоційному стані. Звичайно, жартів та музики повинно стати менше. Всі футболісти повинні почати працювати з ще більшим бажанням. Проти Румунії деякі люди в синіх футболках почувалися себе наче на курорті. Хтось не добігав, хтось просто стояв як вкопаний біля штрафної, а хтось подумав, що він грає в УПЛ та має купу часу, щоб почати позиційну атаку.
Треба залишити слова про «соромно» та шукати ідеї, як перемагати далі. Ребров зараз нагадує самого себе в третьому сезоні «Динамо»
Дивлячись на останні матчі збірної, я також встиг зловити себе на думці, що я бачу гру київського «Динамо» зразка останнього сезону Реброва. Тоді він награвав трьох захисників, тоді він ставив багато експериментів та відпустив «Шахтар» на 20+ очок в чемпіонаті. Саме тоді динамівці програвали «Зірці» та втрачали очки ледь не в кожному турі.
Зайва стерильність в передачах, мінімум ударів, багато тримання м'яча – все це про «Динамо» тих часів. Ребров тоді пасував на невмотивованість гравців, але зараз що твориться? Не думаю, що Судаков чи Шапаренко не налаштовані на всі 100%. На стадіоні сидять скаути, взагалі Євро – шикарний майданчик показати себе. Але, їм це не вдається, бо вони скуті пасивною схемою. Ребров захотів залишити румунів без м'яча і наступив на власні граблі 8 річної давності.
Довбику та іншим нашим зіркам потрібно подумати про інтереси збірної. Якщо хтось втомився після клубного сезону, то треба підійти і сказати про це. У грі проти румунів навіть через екран передавалась втомленість та небажання добігати до кінця. Ми програвали боротьбу, ми інертно відкривались попереду та допускались нетипових помилок. Нам важко грати проти збірних такого рівня, але цю проблему можна вирішити, якщо налаштувати склад не по іменам, а по ігровим якостям.
Збірна має шанси на вихід з групи. Нам потрібно здобути щонайменше чотири очки. На мою думку, це реальний сценарій. Україна зараз отримала гучний ляпас, який було чутно навіть у лівому березі Києва. Нам було мало тривожного дзвіночка від поляків, ми отримали вже сигнал тривоги від румунів. Що ще потрібно нашим футболістам? Питання риторичне.
***
Зараз песимізму дуже багато, але потрібно заспокоїтись. Ми маємо час, щоб все виправити. Зараз у нас набагато сильніший тренерський штаб, аніж в 2016. Я не думаю, що ми отримаємо той жах, як тоді у Франції.
Нам потрібно продовжувати вірити в Україну. Всі знають, що наші можуть дивувати та вигризати результат навіть тоді, коли це майже неможливо (привіт Боснії та Ісландії). Ми можемо розраховувати на бодай одну перемогу в групі, а там буде як буде. Може, ми приречені грати саме так на груповому етапі усіх Чемпіонатів Європи?
Підписуйтесь на телеграм канал автора. Там багато інформації про Євро та цікавий різноманітний контент.
