Своїми словами про Фінал. І не тільки про нього.
Емоції трохи пройшли. Звичайно ж, тут не буде аналітики від ІСПН та математичного аналізу.
Вже встиг перейти на футбольний турнір і там намагаюся "очухатися" після 0-3 від Румунії.
Трохи глянув жіночого волейболу. Уваги і часу звичайно ж, не стільки багато, щоб дивитися повні матчі, але деякі хайлати збірних Туреччини, Італії, Бразилії, як кажуть, одним вічком підглянув.
Також хочу дати фідбек з Бейсболу та навіть австралійського футболу. Перший таки далі хайлайтів так і не просунувся. Думаю, у цьому шаленому на спортивні заходи сезоні цього і не вийде. Але впевнений, що за настроєм та збігом життєвих обставин виділю час на повний матч для занурення.
Скажу лише, що такого порівняння з "городками" сильно і не виникло. Видно, що це янкі культура, скажімо так. Там своя атмосфера. І я так розумію, що коли виходить цей ран, тобто "біг по колу", то весь стадіон просто в екстазі. Ну і відзначу форму та екіпірування. Було б цікаво дізнатися щось про історію створення та розвитку тих чисельних клубів. Не будемо відміняти те, що не розуміємо.
З приводу НФЛ. Скажу, що глянув хайлайти Мічигана і те, рубілово й динамічні проходи, які там були. Я так розумію, історичний сезон. Знайомий називає цей вид спорту "просто бійнею". Я скажу, що побачив цікаві моменти. І напевно, там багато тактики – це грубо кажучи. Думаю, що від хайлайтів шлях до повних матчів колись буде пройдено. Ну не в це літо, коли і Євро та ОІ.
Австралійський футбол витримав кілька хвилин. Занадто специфічний. Хоча, було чудово побачити щось нове для загального розвитку. Та й регбі явно у видовищності програє американському. Але вже пішли нюанси. Думаю, тут ще питання смаку та настрою. Щось мені підказує, що і на регбі я викрию час.
Та й хочу перейти до основного. Це чемпіонат НБА. І почну не з переможців, а з тих, хто програв. І скажу слова поваги за їхню боротьбу. Я не критикуватиму Дончича за його промахи, невдалі паси, відсутність самовіддачі бла бла бла. Я не буду сміятись і лихословити над Кайрі та його історією. Це його вибір. Без нього Луці було б просто застрелитись. Я не роздмухуватиму тему: а що, якби Брансон і Крістапс залишилися в структурі Мавз, що тоді? Я не роздуватиму те, що Гефорди, Пі Джей та інші Екзюми - це слабко, на тлі мега зіграних кельтів. Я просто скажу спасибі Даласу за сезон та минулі матчі раунду плейоф.
Тепер по кельтах. Я насамперед радий, що МВП не Тейтум. Відверто. Так, останній матч серії він зіграв феноменально. Чимось нагадує, хоч і віддалено молодого, із номером 8 Кобі Брайанта. Головний гравець франшизі, молода зірка. Хоча близько фіналів "треться" вже не перший рік. Привіт бабл, привіт фінал проти Карі.
І все ж таки за самовіддачею та універсальним "відношеням до гри", ментальним лідером номер два, Робіном, людиною, яка в захисті орала і пахала, і в нападі про себе нагадувала, я схиляюся, і не тільки я, до кандидатури Джейлена Брауна. І тут треба критикувати його бабло та його мега контракт? Не зараз. Заслужив.
Я поважаю гру Холідея. Досвід. Красень. Що ще додати. Я радий за Порзі та багатостраждального ветерана, екс гравця Хоукса Хорфорда. Привіт Домінікани. Я радий за Михайлюка. Прітчард, Хаузер, привіт, вас пам'ятатиму.
Але осад у тому, що котрий рік (сам кожен собі вирішить) немає боротьби у фіналах. Що я маю на увазі. Денвер не помітив Хіт. Тут (цьогоріч) однозначно все було в один бік. Ну ок, на 70 відсотків з вірою та надією та "натяжкою" у бік кредиту Луки. Тобто 70 на 30 на користь кельтів, так, і залишок із вірою у магію словенца. Але і двох перемог Далас не забрав. Як це зробити. Коли просто, ага да Дерік Вайт - кра сень, красень! Красава!
Та й ГСВ були лідерами проти Бостона. Та й 0-2 від Фінікса все одно вирівнялися і більше того...
Втім, думаю багато хто погодиться, що попередні раунди плей-офф були цікавішими. Але ж це спорт. Життя, таке, яке є.
Незабаром драфт. Теж цікава штука. Побачимо, хто кого там розбере. Дорогу молодим, перспективним. Я ось у наступному сезоні більше часу хочу приділити таким аутсайдерам, як Детройт (все-таки там буде щось варте?), Торонто (імпонує Скоті Барнс і все, що навколо нього), Шарлот (молоді,талановиті), Сперс (Оу мама ,..), Портленд (у перспективі цікавий проект) і звичайно Мемфіс (повертайся, немов птаха навесні...)
Нині невелика перерва на футбольний турнір. Потім Олімпіада. Ну а я ще спробую викроїти час на пару статей та на перегляд жіночого баскету та турніру БІГ 3, де болери минулого грають на одне кільце у стрітбольній манері.
Усім доброго здоров'я та настрою. Дякую за сезон. Where Amazing Happens та We Love This Game.
Підсумок Вінтажний - Рест Ін Піс Біл Уолтон та Джері Уест.
Ну а тепер ще й Клей Томпсон або залишиться, або ее.... логічно, що перейде. Це ж НБА. Money, show, trades. І до речі, Леброно-манія щодо сина та "куди піде" сам Леброн, присутня? І все таки, Редік буде коучем? А Половина Джорджа перейде кудись? Пошло, поїхало...
