Максим Войтіховський: «Якийсь час добре засинав під Арестовича, але в «Чорноморці» після навантажень проблем зі сном немає»
Захисник «Чорноморця» Максим Войтіховський розповів у коментарі для Tribuna.com про тренування команди.
«Це мій другий прихід до «Чорноморця», перший був у 2018 році. У клубі дуже багато змінилося. Ці збори були чи не найважчі у моїй кар’єрі. Штаб Романа Григорчука дуже завантажував колектив фізично. Та й тактично мені довелося суттєво додати.
Раніше в командах із двох центральних один був маленьким і швидким і працював унизу, а другий мав підчищати другий поверх. Це вже в минулому, зараз обидва в центрі можуть бути зростом два метри, як я. При цьому центрбеки повинні бути швидкісними, протистояти будь-якому типу форвардів і вміти починати атаки. Іноді Роман Йосипович каже, що я можу бути джокером, і в атаках чіплятися за верхові м’ячі. Та й у «Волині» я багато виступав на позиції центрального нападника.
Звичайно ж, для мене, як і для багатьох колег з амплуа, головний зразок зараз Вірджіл Ван Дейк, який хороший і при захисті власних воріт, і на початку атаки, і на стандартах у штрафному майданчику суперника.
У команді зараз дуже багато нових гравців, у контрольних матчах поки що не вистачає зіграності і це провокує помилки. Але, думаю, за місяць до початку чемпіонату, що залишився, ми ще прогресуватимемо в кожній лінії.
Коли я виходжу на поле, то забуваю про все, що відбувається за межами стадіону. Очікування сирени повітряної тривоги не відволікає мене від тренування. Що поробиш, можливо, доведеться почути сигнали і під час гри.
Якийсь час добре засинав під передачі Олексія Арестовича, але у «Чорноморці» зараз дають такі навантаження, що із засипанням проблем немає.
Я думаю, що краще таки грати в Україні. Хотілося б в Одесі за власних уболівальників, але, це сподіваюся, відбудеться вже незабаром після нашої перемоги. Як тільки прийде перемога, я обійматиму кожного свого друга, дзвонитиму батькам і просто радітиму. Дякуватиму бога і ЗСУ, що все завершилося і вороги вигнані з нашої землі.
Батьки мої зараз у Тернополі, на щастя, там не так багато сирен тривоги та обстрілів.
Швидше за все гратимемо у графіці – середа-субота.
У березні та квітні було дуже важко підтримувати форму. Думки взагалі були далекі від футболу. Але тепер стає легше. Особливо при роботі в колективі.
Зараз навіть ніколи насолодитися літньою Одесою, у нас по два тренування на день. Можемо відпочити та поспілкуватися, коли їдемо на товариську гру, наприклад. Хочеться на морі, але купатися, на жаль, заборонено. На пляжах полежимо вже після перемоги.
В автобусі та в роздягальні у нас основний діджей – Назарій Русін. Допомагає йому Сергій Суханов. Але потім приходить хтось із тренерів і вимикає музику», - сказав Войтіховський.
